Ринковий нагляд. Перші підсумки і позиція інспектора

Павло Суботін, завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду в Харківській області

Павло Суботін,
завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду в Харківській області

Павло Суботін,
завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду в Харківській області

Основи законодавства у сфері ринкового нагляду

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №573 Держгірпромнагляд визнано одним із органів ринкового нагляду, цією ж Постановою визначено сферу його відповідальності. В цілому, органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об’єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об’єктами технічних регламентів.

Механізми здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією визначаються Законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», а також технічними регламентами. Відповідно до вимог цих нормативно-правових документів, суб’єкти господарювання зобов’язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

Що таке безпечна нехарчова продукція (далі – продукція)? Це будь-яка продукція, що за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам.

Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартними.

Національний знак відповідності. Види перевірок

Постанова КМУ від 29 листопада 2001 року №1599 зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 18.06.2012 року №708 «Про затвердження опису та правил застосування національного знаку відповідності» визначає правила застосування національного знаку відповідності та передбачає наступне:

– національний знак відповідності (далі – знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї;

– знак відповідності наноситься лише на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов’язковим;

– у разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд зі знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів;

– наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом;

– наноситься на виріб і/або етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце і спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знаку відповідності визначається виробником продукції. Деякими технічними регламентами передбачено, що під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник складає декларацію відповідності та маркує кожен виріб національним знаком відповідності.

Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Також перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. При цьому варто звернути увагу підприємців на те, що перевіряється не суб’єкт господарювання, а характеристики продукції, що вводиться (розповсюджується, виробляється, імпортується) ними в обіг.

Діяльність сектору ринкового нагляду

У 2013 році діяльність сектору планується відповідно до секторальних планів, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальні плани складаються з плану здійснення заходів ринкового нагляду. Посадовими особами сектору постійно вживаються заходи щодо налагодження співпраці з суб’єктами господарювання стосовно запобігання виникненню ризиків, які становить продукція, надана цими суб’єктами господарювання на ринку, та приведення даної продукції відповідно до встановлених вимог.

Серед основних напрямків діяльності сектору є:

– сприяння здійсненню суб’єктами господарювання ініціативного і самостійного контролю відповідності продукції встановленим вимогам та загальній вимозі щодо безпечності продукції, зокрема шляхом здійснення ними моніторингу безпечності введеної в обіг продукції;

– результативність та пропорційність відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» й інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб’єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб’єктом господарювання того самого порушення.

Основні вимоги Держгірпромнагляду під час перевірок

Під час перевірок характеристик продукції перевірці підлягають:

– декларація про відповідність;

– супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

– загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

– документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

– висновки експертиз і протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

– документи, що дозволяють відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

– документи і матеріали щодо стану виконання суб’єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб’єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу і/або її відкликання;

– повідомлення й інша інформація, надана суб’єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності;

– інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Одним із обов’язків посадових осіб органів ринкового нагляду є проведення обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Права суб’єктів господарювання

Під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції суб’єкти господарювання мають право:

– вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, додержання вимог законодавства;

– перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, наявність службових посвідчень;

– одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;

– бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

– одержувати у встановленому порядку від органів ринкового нагляду необхідну, доступну і достовірну інформацію про результати ринкового нагляду;

– вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду, крім випадків, визначених законодавством України про ринковий нагляд та іншими законами України;

– оскаржувати у встановленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії і бездіяльність органів ринкового нагляду та їх посадових осіб;

– звертатися по захист своїх прав та інтересів до суду;

– вживати за власною ініціативою заходи щодо запобігання й уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам і усунення порушень.

Загальні підсумки роботи. Здобутки та недоліки

За участю посадових осіб сектору ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду в Харківській області постійно проводиться інформування суб’єктів господарювання щодо діючого законодавства. 25 жовтня 2012 року проведено семінар-практикум на базі першої міжнародної виставки і конференції «OSHEasternEurope/Охорона праці» у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза».

З серпня 2012 року інспекторським складом сектору ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду в Харківській області проводяться перевірки характеристик продукції. Згідно з вимогами секторального плану, перевіряються засоби індивідуального захисту. За цей час виявлено близько 60 найменувань продукції, що не відповідала встановленим вимогам, про що складені відповідні акти. Перевірялась продукція торговельних марок Enmar, Vitaliya, Panoply, Venitex, Doloni, Ozon, Talan, Vist, Fiskars, які виробляють та постачають робоче взуття, фільтрувальні пристрої для захисту дихальних шляхів, фільтри для респіратора, каски захисні, рукавички маслобензостійкі з гумовим покриттям, окуляри захисні й іншу продукція, що має конструкцію високої та простої складності. Виробниками або постачальниками зазначеної продукції є ТОВ «Спец Вік», ТОВ «Віст груп лімітед», ТОВ «Дельта Плюс Україна», ТОВ «Зенкіс» тощо.

Типові порушення суб’єктів господарювання

За результатами проведених перевірок можна виділити низку типових порушень, зокрема:

– розповсюджувачі допускають на ринок продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, не пересвідчуються у вжитті заходів, що необхідні для приведення такої продукції у відповідність;

– маркування продукції національним знаком відповідності здійснено з порушенням діючих вимог або взагалі відсутнє;

– відсутня або складена з порушенням декларація про відповідність продукції технічному регламенту ЗІЗ та національним стандартам;

– органам ринкового нагляду передбачена законодавством документація не надається взагалі або надається несвоєчасно;

– на виробах відсутня інформація про дату виготовлення, найменування виробників, ідентифікаційні або розпізнавальні знаки (піктограми) щодо захисних властивостей засобу тощо.

Позитивний і проблемний досвід співпраці з суб’єктами господарювання

Варто зазначити неоднозначність реагування суб’єктами господарювання на діяльність органів ринкового нагляду. Більшість підприємств, на яких проводились перевірки, визнають допущені ними недоліки та намагаються якомога швидше їх усунути.

У грудні 2012 року посадовими особами сектору, за участю представника центрального апарату Держгірпромнагляду України М. Розстального і фахівця Київського територіального управління Держгірпромнагляду С. Стрілецького, здійснена перевірка характеристик продукції, що вводиться в обіг у Харкові будівельно-господарським гіпермаркетом ТОВ «Епіцентр К». Заздалегідь на це підприємство було направлено повідомлення про перевірку. Керівництвом підприємства було проведено низку нарад, вивчалось нове для них законодавство, проводилась робота з постачальниками щодо приведення продукції у відповідність. Під час проведення безпосередньої перевірки посадові особи підприємства співпрацювали з перевіряючими, надавали необхідну підтримку й допомогу у вирішенні процедурних і технічних питань.

Проте є й такі суб’єкти господарювання, які чинять перешкоди здійсненню ринкового нагляду, намагаючись уникнути відповідальності й наражаючи споживачів та користувачів продукції на можливу небезпеку їх здоров’ю і марну трату коштів та часу.

У вересні-жовтні 2012 року проводились планові виїзні перевірки засобів індивідуального захисту, які вводять в обіг на території Харківської області АТ «Нова Лінія» та ТОВ «Спец Вік». За результатами перевірок складені акти. Щодо продукції, що не відповідала встановленим вимогам, прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, на підприємства накладені штрафні санкції. Крім того, ТОВ «Спец Вік», ігноруючи діюче законодавство, на вимогу органів ринкового нагляду, не у повному обсязі надало необхідну документацію для проведення подальшої перевірки. Цими підприємствами, в межах діючого законодавства, надано інформацію про вилучення з реалізації перевіреної продукції. Однак під час моніторингу усунення недоліків посадовими особами Держгірпромнагляду встановлено, що АТ «Нова Лінія» та ТОВ «Спец Вік» відповідних висновків не зроблено, продовжується розповсюдження інших засобів індивідуального захисту, що не відповідають встановленим вимогам.

З метою запобігання розповсюдженню на території України продукції, що не відповідає встановленим вимогам, посадовими особами сектору також проводяться позапланові перевірки суб’єктів господарювання, які поставляють та отримують відповідну продукцію.

Обмежувальні заходи та штрафні санкції, звільнення від відповідальності. Приклади застосування

Суб’єкти господарювання за порушення Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення встановлюється цими й іншими законами України. До суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції залежно від вчиненого ними порушення у розмірі від 75 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить відповідно від 1275 до 51000 грн, а за повторне протягом трьох років вчинення того самого порушення – до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить відповідно до 85000 грн.

За порушення вимог діючого законодавства, до ТОВ «Зроби Сам Україна» будівельний гіпермаркет OBI, ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «ТК-3000» застосовані штрафні санкції на загальну суму майже 150 тис. грн, з них 105 тис. грн сплачено до бюджету. Суб’єктам господарювання, які вводили в обіг продукцію, що не відповідала встановленим вимогам, надані проекти рішення до продукції з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення, інформацію про вжиття ними заходів, усунення невідповідності продукції встановленим вимогам. Начальником Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області за результатами розгляду справ до 29 найменувань продукції, що не відповідала встановленим вимогам, винесені рішення про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, шляхом тимчасової заборони надання такої продукції на ринку.

За результатами розгляду наданого повідомлення про усунення недоліків, до двох найменувань продукції, що постачає на ринок України ТОВ «Бел-Протексьон», прийняте рішення про відміну обмежувальних (корегувальних) заходів.

Законодавством про ринковий нагляд передбачені підстави звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності, якщо він доведе, що:

– не вводив відповідну продукцію в обіг;

– продукція стала такою, що становить ризик і/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

Суб’єктам господарювання варто звернути увагу на те, що вони зобов’язані зберігати технічну документацію та документи, що дозволяють ідентифікувати осіб, які поставили їм продукцію, або яким вони поставили продукцію протягом строку, що встановлений відповідним технічним регламентом.

Ненадання відповідних документів, якщо неможливо встановити виробника, загрожує суб’єкту господарювання штрафними санкціями як до особи, що ввела в обіг таку продукцію.

Оставить комментарий

Яндекс.Метрика