Аварійне освітлення на об’єктах промислового та цивільного призначення


18.07.2011 року у будинку житлового комплексу «Ізумрудний», що розташований в Києві по вул. Механізаторів, 2, стався нещасний випадок з тяжким наслідком з охоронником приватного підприємства «Джі енд Ко». Охоронник взяв ключ від ліфтових дверей з метою запуску ліфта для переміщення людей і вантажу. Оскільки освітлення на посадочній площадці ліфта четвертого поверху було відсутнє, охоронник, підсвічуючи мобільним телефоном, відкрив ключем ліфтові двері, розсунув їх руками і зробив крок у напрямку ліфтової кабіни та впав з висоти 10,8 м у приямок ліфтової шахти. За результатами спеціального розслідування, однією з причин нещасного випадку визнано відсутність освітлення посадкової площадки та ліфтової шахти житлового будинку, а особою, яка допустила порушення законодавства про охорону праці, визнано заступника головного інженера ТОВ «Житло комфорт сервіс», який як представник власника ліфта, не вжив заходів щодо забезпечення освітлення посадкової площадки і ліфтової шахти секції житлового будинку.

05.03.2012 року на об’єкті «Будівництво торговельно-офісного комплексу з об’єктами громадського призначення та паркінгом на Спортивній площі в Печерському районі м. Києва» стався нещасний випадок з тяжким наслідком з газорізальником ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія». Газорізальник повертався проходом загального виробництва до робочого місця, що знаходилось у підвальному приміщенні та не мало природного освітлення, коли раптово зникло світло у всьому приміщенні. Газорізальник продовжував рух вперед наосліп, одночасно дістаючи запальничку, щоб освітити собі дорогу, та впав зі стаціонарної бетонної площадки з висоти 3,3 м, перепад якої був огороджений сигнальною стрічкою. Варто зазначити, що на об’єкті будівництва постійно виникали перебої з електроживленням. Стаціонарна бетонна площадка, з якої впав потерпілий, була шириною 8,8 м і довжиною 50 м. За результатами спеціального розслідування, однією з причин нещасного випадку визнано відсутність евакуаційного освітлення у місці проходу, де існує небезпека травматизму, а особою, яка допустила порушення законодавства про охорону праці, визнано начальника електромонтажного комплексу ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія», який не вжив заходів щодо забезпечення наявності евакуаційного освітлення у місці проходу до робочого місця, де існує небезпека травматизму.


М. ФедоренкоАварійне освітлення поділяється на евакуаційне і освітлення безпеки. Евакуаційне освітлення – це освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Освітлення безпеки – освітлення, призначене для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Для живлення аварійного освітлення можуть використовуватися як мережі резервного живлення, так і джерела автономного живлення (акумуляторні батареї).

Для аварійного освітлення застосовуються (п. 4.76 ДБН В.2.5-28-2006, п. 5.1.26 НАПБ А.01.001-2004):

– лампи розжарювання;

– люмінесцентні лампи – у приміщеннях з мінімальною температурою не менше, ніж 5 °С і за умови живлення ламп при всіх режимах напруги не нижче, ніж 90% від номінального (допускається застосування люмінесцентних світильників зі спеціальними лампами і схемами підключень, що забезпечують їх нормальну роботу при температурі повітря -15 °С);

– розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному.

Світильники аварійного освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення спеціально нанесеною літерою «А» червоного кольору на плафоні світильника (п. 4.78 ДБН В.2.5-28-2006, п. 11.3 розділу VІІ ПТЕ ЕС). Світильники евакуаційного освітлення потрібно позначати літерою «Е» (п. 5.1.26 НАПБ А.01.001-2004).

 Нормативна база

Загальні вимоги щодо облаштування аварійного освітлення у будівлях і спорудах визначають ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» та розділ 6 «Електричне освітлення» Правил облаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.03.2006 №70 (далі – ПУЕ).

Вимоги щодо технічного обслуговування установок електричного освітлення промислових підприємств, приміщень і споруд, житлових і громадських будівель, відкритих просторів і вулиць, а також рекламного освітлення, визначають розділ VІІ підрозділ 11 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 №91, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 2 березня 2012 року №350/20663) (далі – ПТЕ ЕС) і Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1-1.32-01).

Вимоги щодо облаштування аварійного освітлення на промислових об’єктах встановлюють на:

– об’єктах будівництва – ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12) і ГОСТ 12.1.046-85 «ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок»; підприємствах автомобільного транспорту – розділ V підрозділ 1 Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 0.00-1.62-12);

– об’єктах оптової торгівлі – розділ 6.8.2 Правил охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі (НПАОП 63.12-1.03-96);

– об’єктах сільськогосподарського виробництва – розділ 2 Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.1-1.01-00);

– газового господарства – п. 4.6.28 Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98);

– хлорного господарства – розділ 2 Правил охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (НПАОП 0.00-1.23-10);

– підприємствах металургійної промисловості – розділ 4 Правил охорони праці в металургійній промисловості (НПАОП 27.0-1.01-08), розділ X п. 4.7 Правил охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії (НПАОП 27.1-1.09-09);

– лісової промисловості – розділ 1.9 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості (НПАОП 02.0-1.04-05);

– деревообробної промисловості – п. 2.2.9 Правил охорони праці в деревообробній промисловості (НПАОП 20.0-1.02-05);

– гірничорудної промисловості – п. 2.38 Правил охорони праці для підприємств кар’єроуправління (НПАОП 63.21-1.09-08), розділ VIII підрозділ 11 Правил безпеки у вугільних шахтах (НПАОП 10.0-1.01-05);

– портах рибної промисловості – розділ 9.2 Правил охорони праці для працівників морських рибних портів (НПАОП 05.1-1.03-07);

– теплового господарства – п. 6.4.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року №71, п. 4.2.36 Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.01.1999 року №9; а також відомчі нормативні документи, наприклад, Інструкція з проектування силового і освітлювального електрообладнання промислових підприємств, затверджена постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва від 25.03.1977 року №28 (СН 357-77), Інструкція з проектування штучного освітлення підприємств зв’язку, затверджена наказом міністра зв’язку СРСР від 06.04.1977 року №172 (ВСН 45.122-77).

Вимоги щодо облаштування аварійного освітлення у непромислових будівлях і спорудах встановлюють ДБН В.2.5-23-2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення» (чинний з 01.10.2010 року) та, залежно від призначення і виду будівлі, нормативні документи серії ДБН В.2.2 (СНиП 2.09), наприклад, ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки та споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.2-16-2005 «Будинки та споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади», ДБН В.2.2-4-97 «Будинки та споруди. Будинки та споруди дошкільних навчальних закладів», ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки та споруди. Громадські будинки та споруди».

Вимоги щодо аварійного освітлення встановлюють також Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року №126 (НАПБ А.01.001-2004).

Вимоги щодо експлуатації автономних джерел електроживлення (електростанцій) встановлює підрозділ 9 розділу VІІІ ПТЕ ЕС й агрегатів безперебійного живлення – ДСТУ ІЕС 62049-3:2004 «Агрегати безперебійного живлення. Додаток НА. Технічні вимоги до проектування систем гарантованого електропостачання електроприймачів критичної групи».

Системи евакуаційного освітлення можуть бути об’єктом автоматизованих систем моніторингу й управління будівлями і спорудами (п. 63 ч. 4 ДСТУ-Н Б В.2.5-37:2008 «Настанова з проектування, монтування та експлуатації автоматизованих систем моніторингу й управління будівлями і спорудами»).

Варто зазначити, що Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07) передбачають наявність робочого та ремонтного освітлення, а розділ 6.8.3 НПАОП 63.12-1.03-96 – охоронне освітлення. Більшість нормативно-правових актів з охорони праці посилаються на відповідність освітлення саме ДБН В.2.5-28-2006.

І. Об’єкти промислового призначення

Аварійне освітлення об’єктів будівництва

Вимоги щодо аварійного освітлення на об’єктах будівництва встановлює ДБН А.3.2-2-2009, відповідно до п. 6.2.9 якого будівельні майданчики, ділянки робіт і робочі місця, проїзди та підходи до них у темний час доби, а також закриті приміщення, повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 та ГОСТ 12.1.046-85 для запобігання засліплювальній дії освітлювальних приладів на працюючих. Крім того, обладнання систем освітлення конструктивно не повинно створювати ризик ураження електрострумом і не допускається виконання робіт у місцях, рівень освітленості яких не відповідає вимогам ГОСТ 12.1.046-85. Шляхи евакуації мають бути обладнані автоматичними аварійними джерелами світла (п. 5.5.18, п. 6.5.20 ДБН А.3.2-2-2009).

У разі одночасного виконання робіт генпідрядником і підрядниками забезпечення виконання заходів з охорони праці загального характеру, в тому числі забезпечення місць загального користування освітленням, є обов’язком генпідрядника (п. 4.13.1 ДБН А.3.2-2-2009). Розрахунок робочого, сигнального, евакуаційного й аварійного освітлення зазначається у пояснювальній записці проектно-технологічної документації, а розміщення джерел освітлення безпосередньо визначається на будівельному генплані (п. В11, п. В8, додаток В ДБН А.3.2-2-2009).

ГОСТ 12.1.046-85 передбачає аварійне освітлення у місцях виконання робіт з бетонування відповідальних конструкцій в тих випадках, коли, за вимогами технології, перерва в укладанні бетону неприпустима. Аварійне освітлення на ділянках бетонування залізобетонних конструкції повинно забезпечувати освітленість 3 лк, а на ділянках бетонування масивів – 1 лк на рівні укладання бетонної суміші. Евакуаційне освітлення передбачене в місцях основних шляхів евакуації, а також у місцях проходів, де існує небезпека травматизму, та повинно забезпечуватися всередині будівлі, що будується, освітленість 0,5 лк, поза будівлею – 0,2 лк. Для електричного освітлення будівельних майданчиків і ділянок застосовуються стаціонарні та пересувні інвентарні освітлювальні установки.

Аварійне освітлення у будівлях промислового призначення

Загальні вимоги

Шляхи евакуації й аварійні виходи мають забезпечуватися евакуаційним освітленням відповідно до будівельних норм і правил та правил облаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вимикатися з настанням сутінків у разі перебування в приміщенні працівників. Освітлення робочих зон повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006. Робочі зони, в яких працівникам може загрожувати небезпека у випадку відключення штучного освітлення, обладнуються достатнім аварійним освітленням (мається на увазі освітлення безпеки. – Авт.) (п. 1.2, п. 2.3 розділу ІІІ Загальних вимог щодо забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджені наказом МНС України від 25.01.2012 року №67).

Відомчі нормативні документи (наприклад, СН 357-77, ВСН 45.122-77) передбачають облаштування аварійного освітлення відповідно до вимог чинних СНиП (ДБН).

В одноповерхових будівлях з площею забудови не більше 250 м² і за відсутності в них вибухонебезпечних приміщень, у разі технічних труднощів облаштування стаціонарного аварійного освітлення, допускається заміна аварійного освітлення його переносними акумуляторними світильними, а в електроприміщеннях без постійного перебування обслуговуючого персоналу, облаштування аварійного освітлення для продовження роботи є рекомендованим (п. 3.14 СН 357-77).

Світильники аварійного освітлення рекомендується виділяти з числа світильників робочого освітлення. Окремо облаштовані додаткові світильники аварійного освітлення слід передбачати (п. 3.16 СН 357-77):

– у будівлях з не цілодобовою роботою при потужності світильників робочого освітлення вище 150 Вт, а при люмінесцентних лампах – вище 2х80 Вт;

– у випадках, коли джерело світла, прийняте для робочого освітлення, заборонено до використання для аварійного освітлення;

– у випадках, коли передбачається увімкнення аварійного освітлення тільки в аварійному режимі, коли живлення його резервується від джерела обмеженої потужності або коли напруга ламп робочого і аварійного освітлення різні.

У приміщеннях, силові електроустановки яких відносяться до ІІ категорії за надійністю електропостачання, а також у приміщеннях з цілодобовою роботою, в яких світильники аварійного освітлення виділені з числа світильників робочого освітлення, рекомендується збільшувати освітленість, створювану аварійним освітленням для евакуації, до значень, встановлених для аварійного освітлення для продовження роботи. Наприклад, у великих приміщеннях з цілодобовою роботою з метою зменшення протяжності групової мережі рекомендується, якщо це можливо за умовами живлення, виділяють для аварійного освітлення будь-якого призначення окремі ряди світильників загального освітлення (п. 3.17 СН 357-77).

Світильники аварійного освітлення рекомендується облаштовувати на віддалі від віконних прорізів (п. 3.19 СН 357-77).

Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути обладнаний телефонним зв’язком, укомплектований електричним ліхтарем і мати природне й аварійне освітлення (п. 6.1.7 НАПБ А.01.001-2004). Приміщення, де розташовані вузли керування, насосні станції, станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути постійно замкненими (п. 6.1.35 НАПБ А.01.001-2004).

У виробничих будівлях без природного освітлення в приміщеннях, де одночасно можуть перебувати 20 осіб і більше, незалежно від наявності освітлення безпеки, варто передбачати евакуаційне освітлення основних проходів і світлові покажчики «Вихід», що автоматично перемикаються в разі припинення їх живлення на третє незалежне зовнішнє або місцеве джерело (акумуляторна батарея, дизель-генераторна установка тощо), що не використовують у нормальному режимі для живлення робочого й аварійного освітлення, або світильники евакуаційного освітлення і покажчики «Вихід» повинні мати автономне джерело живлення (п. 6.1.23 ПУЕ).

Об’єкти автомобільного транспорту. Поряд з робочим освітленням, облаштування якого є обов’язковим у всіх приміщеннях і на освітлювальних територіях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспорту, передбачається аварійне освітлення. Для евакуації людей аварійне освітлення встановлюється в приміщеннях з числом працівників 50 і більше осіб у місцях, небезпечних для проходу людей, в основних проходах і на сходах для евакуації людей (запасний вихід). Воно повинно забезпечувати освітленість підлоги, основних проходів і східців не менше 0,5 лк в приміщеннях і не менше 0,2 лк – на відкритих територіях. Освітлення безпеки варто передбачати для продовження роботи у приміщеннях, де відключення робочого освітлення недопустиме через можливе виникнення пожежі, вибуху, отруєння або травмування працівників унаслідок порушення нормального обслуговування устаткування і механізмів (п. 1.14, п. 1.15, п. 1.16 розділу V НПАОП 0.00-1.62-12).

Об’єкти сільськогосподарського виробництва. Евакуаційні шляхи і виходи з виробничих, складських та інших будівель повинні бути обладнані аварійним освітленням, що автоматично включається у разі відключення електроструму у мережі загального освітлення. Аварійне освітлення повинно забезпечувати освітленість робочих поверхонь не менше 5% норми, встановленої для системи загального освітлення, але не менше 2 лк. На випадок евакуації людей, повинна бути забезпечена освітленість підлоги, основних проходів і сходів не менше 0,5 лк (п. 2.2.4, п. 2.2.7 НПАОП 01.1-1.01-00).

Об’єкти теплового господарства. Котельні підлягають обов’язковому обладнанню електричним аварійним освітленням від автономних джерел живлення (акумуляторні, турбіни або дизель-генератори) (п. 6.4.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року №71). Тепловий пункт має бути оснащений робочим і аварійним освітленням (п. 4.2.36 Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.01.1999 року №9).

Об’єкти газового та хлорного господарства. Робота газовикористовувальних установок без постійного обслуговуючого персоналу допускається за умови розміщення газовикористовувальних установок і допоміжного обладнання у відокремлених замикальних приміщеннях, обладнаних охоронною сигналізацією і аварійним вибухозахищеним освітленням, з увімкненням його поза приміщенням (п. 4.6.28 НПАОП 0.00-1.20-98). Для аварійного освітлення на газорегуляторні пункти, газонаповнювальні станції і пункти, стаціонарні автомобільні газозаправні станції і пункти застосовуються переносні вибухозахищені світильники напругою 12 V (п. 4.11.17 НПАОП 0.00-1.20-98). Система аварійного освітлення основних виробничих приміщень хлорного господарства належить до споживачів особливої групи І категорії надійності електропостачання (розділ 2, п. 5 НПАОП 0.00-1.23-10).

Оставить комментарий