Ринковий нагляд: актуальні питання та відповіді

seminarВідповіді керівників проекту Єврокомісії, спеціалістів Держгірпромнагляду та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на запитання учасників семінару «Ринковий нагляд – політика, процедури, санкції. Як підприємствам уникнути адміністративної і фінансової відповідальності?». Захід був організований журналом «Промислова безпека» у рамках  виставки

Питання:

– Чи потрібно ставити на проекції ідентифікаційний код органу, що перевірив продукцію на відповідність встановленим вимогам?

Відповідь:

Юридичний експерт проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Дмитро Луценко:

– В Європі ідентифікаційний код органу, що перевірив продукцію, ставиться тільки там, де це передбачено відповідною директивою і технічними регламентами. Сам знак, вимоги до нього і особливості, з якими він супроводжується (необхідні розміри, ідентифікаційний код органу, що перевірив продукцію, тощо) визначаються вимогами відповідних регламентів.

В Україні ця процедура визначається Постановою КМ України від 29 листопада 2001 року №1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знаку відповідності» (остання редакція від 18.06.2012 року). Окремими регламентами всі ці особливості не прописані, тому в Україні маркування ставиться або на всіх видах продукції, або не ставиться ніде. На наш погляд, це елемент, що створює певні технічні бар’єри в торгівлі, від даної практики потрібно відходити й адаптувати українську нормативно-правову базу до європейських стандартів. За світовою практикою, код на продукцію наноситься лише у тому разі, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом.

Якщо Постановою КМ України від 29 листопада 2001 року №1599 визначено, що на всій продукції має бути номер, то він має бути.

Необхідно інформувати підприємців про те, що в Україні від 2 жовтня 2012 року вимога стосовно реєстрації декларацій була скасована. Президенту України направлений законопроект про скасування даної процедури. Якщо він його підпише, то вимоги про реєстрацію декларацій в подальшому більше не буде. Така ініціатива вітчизняного парламентаризму відповідає зобов’язанням України в рамках співпраці з СОТ та відповідно до вимог ЄС. В Європі декларація виробником у більшості випадків видається безстроково, і він може тиражувати її скільки завгодно. Є певні обмеження, наприклад, для автомобільної техніки, де декларація видається на п’ять років. Окрім наявності, на таких підприємствах доцільно перевіряти ще й термін дії декларації.

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Якщо сьогодні підприємство проведе оцінку відповідності в одному органі відповідності продукції, а після закінчення терміну звернеться до іншого, то зміниться лише код. Та продукція, що замаркована попереднім кодом, вважається такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, якщо на момент введення в обіг продукції були виконані всі визначені законодавством і технічними регламентами процедури. Це абсолютно легальна продукція. Ви виконали вимоги закону, і дана продукція може законно бути на ринку.

Питання:

– Як наноситься знак відповідності на продукцію? Чи є загроза його ненадійного кріплення?

Відповідь:

Завідуючий сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Знак відповідності – це стійкий елемент, що повинен бути виготовлений з міцного матеріалу і надійно закріплений на виробі. Спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) та місце розміщення знаку відповідності визначає сам виробник, за умови, що цей знак буде зберігатися на виробі протягом терміну його використання. Якщо на продукції приклеєний звичайний папірець, то вона не відповідає встановленим вимогам, бо знак відповідності може бути змитий водою.

Сьогодні вже внесені зміни до Постанови КМ України від 29 листопада 2001 року №1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знаку відповідності». У цьому документі чітко прописано де, ким, коли і на якій підставі наноситься національний знак відповідності.

Для підприємств, які імпортують продукцію, передбачено, що ті, хто наносить маркування, повинні отримати від закордонного підприємства-виробника ліцензійну угоду чи відповідний договір. Самостійно цього робити ви не повинні. Потрібно звернутися до того, хто цю продукцію виробив і надав її вам. Передбачається, що маркування може бути вироблене виробником. Після оцінки відповідності ви замовляєте для поставки виробів в Україну продукцію, яка вже має національний знак відповідності. Тобто, проблема може виникнути щодо реалізації тієї продукції, яка раніше була завезена в Україну, але ще не продана. Сьогодні підприємства шукають шляхи для подальшої реалізації такої продукції, адже за відсутності національного знаку відповідності, органами ринкового нагляду накладаються штрафні санкції. Отже, для подальшого розповсюдження немаркованої продукції потрібно отримати від виробника ліцензійні умови, на підставі яких виконати маркування продукції. Крім того, потрібно звертати увагу на тексти договорів з підприємством-виробником, яке має право надавати вам право маркування своєї продукції.

Питання:

– Якщо в результаті маркування псуються захисні властивості виробу, то хто нестиме відповідальність – виробник чи маркувальник?

Відповідь:

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Наприклад, якщо мова йде про діелектричний виріб. Після порушення умов маркування способом плавлення зразок продукції був реалізований, в результаті чого працівник отримав травму. Звісно, винен не виробник продукції, а маркувальник.

Юридичний експерт проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Дмитро Луценко:

– Європейським законодавством передбачено, що маркувати має право тільки виробник або його уповноважений представник. Цей принцип впроваджений і в українському законодавстві. Інша проблема стосується перехідного періоду. Юридично визначено, що продукція, яка пройшла оцінку відповідності до набрання чинності певним технічним регламентом, може реалізовуватися, здається, ще протягом двох років. На жаль, на практиці такі норми не завжди реалізовуються, тому виникає необхідність створення і впровадження якихось перехідних механізмів. Ці ліцензійні умови не притаманні європейському законодавству, в якому відповідальності за порушення даних умов не передбачена. Дані положення носять рекомендаційний характер. Вони полягають у порадах підприємствам стосовно того, що можна зробити, щоб не наразитися на санкції. А на майбутнє, підприємства обов’язково повинні подбати про те, щоб закордонний товар мав національний знак відповідності. Митниця буде зосереджувати увагу на наявності національного маркування. На кордоні підлягають контролю лише ті товари, що заявлені у митному режимі імпорту або реімпорту, чи будь-якому іншому митному режимі, який передбачає вільний обіг товарів. Якщо завозиться зразок продукції для необхідності оцінки її відповідності в Україні, то необхідно декларувати товар для тимчасового ввезення, тоді він не підлягає даному виду контролю. Ви можете завезти тимчасово, наприклад, на якусь виставку продукцію, що не маркована. Але продавати її на території України у разі відсутності національного знаку відповідності ви не маєте права. Завдання Держгірпромнагляду і полягає в тому, щоб не допускати обігу немаркованої продукції. Хоча брати участь у заходах, наприклад, з вивчення попиту на продукцію без її продажу, ви маєте право. В такому разі поряд з товаром повинне бути позначення, що дана продукція не для продажу, а для ознайомлення та вивчення попиту на товар. У разі прийняття рішення про продаж, виробник зобов’язаний маркувати продукцію та у режимі імпорту завезти її в Україну для вільної реалізації.

Питання:

– Якщо продукція маленьких розмірів та ще й імпортна, то куди наносити знак відповідності, якщо така ж вимога є у міжнародному законодавстві? Чи повинно бути декілька знаків – європейського та вітчизняного зразків?

Відповідь:

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Вимогами українського законодавства передбачено, що для реалізації продукції імпортного виробництва на території України, повинен бути нанесений національний знак відповідності. Його наявність перевіряють співробітники митної служби. У разі відсутності маркування, митна служба викликає органи ринкового нагляду, які складають відповідний акт. Продукція може потрапити на територію України, але з відповідною позначкою у супроводжувальних документах. Для введення продукції в обіг, власник повинен виконати заходи для приведення даної продукції відповідно до вимог чинного законодавства. Лише після цього продукція може потрапити у вільний продаж.

Штрафні санкції застосовуються у разі розповсюдження без знаку відповідності, введення в обіг з порушеннями вимог, невиконання вказівок органів ринкового нагляду тощо.

Питання:

– Первинний контроль відповідності продукції здійснюється тільки у точках продажу товару чи у користувачів продукцією також, тобто у кінцевого споживача, на виробництві тощо?

Відповідь:

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Контролем наявності національного знаку відповідності займаються лише митні органи, а нагляд здійснюють органи ринкового нагляду. Якщо на складах споживача є продукція, що становить серйозний ризик, до її використання можуть бути застосовані обмежувальні чи корегувальні заходи. Тобто, за продукцією у споживача і користувача органи ринкового нагляду наглядову діяльність не здійснюють.

Питання:

– Чи може складати ризики продукція, що має знак відповідності або необхідне маркування?

Відповідь:

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Вимогами чинного законодавства передбачено, що продукція може становити серйозний ризик або не відповідати встановленим вимогам. Відсутність національного знаку відповідності свідчить про те, що продукція не відповідає встановленим вимогам законодавства.

Законодавством передбачений принцип презумпції невинуватості підприємства, суб’єкта господарювання. У цьому сегменті розглядається два варіанти. Якщо підприємство доведе, що воно фактично не вводило продукцію у вільний обіг або якщо продукція втратила свої властивості внаслідок неналежного зберігання, встановленого вимогами чинного законодавства, то застосовується принцип презумпції невинуватості підприємства, суб’єкта господарювання.

Питання:

– Органи ринкового нагляду відразу накладають штрафні санкції чи передбачаються попереджувальні заходи?

Відповідь:

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– У нас вже є приклади судових розглядів справ за даними причинами. Харківське підприємство подало позов до суду, в якому вказало, що органи ринкового нагляду відразу наклали штрафні санкції без надання терміну на усунення виявлених недоліків. Суб’єкт господарювання вважає це порушенням вимог чинного законодавства. Законодавством визначено, що при виявленні певного переліку порушень, до суб’єктів господарювання відразу застосовуються штрафні санкції. Вимогами чинного законодавства у сфері ринкового нагляду не передбачена процедура надання якогось терміну на усунення недоліків. Законодавством визначена інша норма. Якщо протягом трьох років суб’єктом господарювання допущене таке ж порушення, то в такому випадку застосовуються посилені санкції.

Питання:

– Якщо загальний продукт має національний знак відповідності, але він комплектується не з усіх виробів вітчизняного виробництва. Близько 40% комплектуючих матеріалів ми завозимо з Європи. Як бути, якщо вони не є кінцевим продуктом, а йдуть як комплектуючі вироби?

Відповідь:

– Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Комплектуючі, що завозяться в Україну, повинні відповідати встановленим вимогам – національним стандартам. Якщо ви завозите частину кінцевого продукту, ці комплектуючі вже повинні відповідати встановленим вимогам і мати відповідне маркування.

Однак в індивідуальному порядку може розглядатися наявність на комплектуючих знаків відповідності європейського рівня.

Юридичний експерт Проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Дмитро Луценко:

– Технічні регламенти існують лише на готову продукцію. Оцінці відповідності підлягає готовий продукт. Є окремі винятки. Наприклад, у регламенті про машини є таке поняття як незавершені машини, агрегати, взаємозамінні елементи, що можуть просто вставлятися у машину. Ці вироби можуть окремо пропонуватися на ринку, але вони є складовими. Така продукція повинна окремо проходити процедуру оцінки відповідності. Хоча регламент стосується кінцевої продукції. Якщо це є незавершені вузли, агрегати, то вони не повинні підлягати ринковому нагляду. Теоретично проблема може виникати у вашому випадку тільки з митницею. Адже ті складові, які ви замовляєте, не йдуть на ринок. Вони є комплектуючими готової продукції, яку ви виробляєте. Проблема з митницею. У цьому сегменті є проблеми, які потрібно роз’яснювати або в листах, або через підзаконні акти. Митниця повинна працювати за планами, які готуються органами ринкового нагляду. Тобто, митниця не перевіряє все. Вона перевіряє лише ту продукцію, що зазначається у секторальному плані. Якщо Держгірпромнагляд в плані перевірки даної процедури не визначить, то митниця не буде перевіряти комплектуючі.

Сьогодні я в цьому вбачаю вихід із складної ситуації та шлях легального вирішення проблеми. Ви повинні моніторити вихід секторальних планів. Адже Держгірпромнагляд перед затвердженням планів висвітлює проекти секторальних планів для суспільного обговорення та надання пропозицій. На основі офіційного запиту ви можете вносити пропозиції до планів, наприклад, про виключення комплектуючих з планів митного контролю. Таким чином можна легально вирішити дану проблему.

Питання:

– Національний знак відповідності необхідно наносити на зразок готової продукції, наприклад, на маску зварювальника, чи на кожний її елемент?

Відповідь:

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Національний знак відповідності наноситься на зразок готової продукції, тобто один знак на виріб. Проте якщо якісь складові підпадають під дію окремого технічного регламенту, то знак потрібно наносити ще й на даний елемент готової продукції.

Питання:

– Маркування відповідності наноситься на виріб, упаковку, документи тощо. Чи буде достатньо, якщо знак відповідності буде нанесено на паспорт до виробу і на упаковку, без нанесення на виріб, враховуючи його маленькі розміри?

Відповідь:

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Якщо розмір виробу менший, ніж 5 мм, то на нього маркування і не буде наноситися, враховуючи наявність знаку на упаковці та документах до виробу. Проте подібні питання вирішуються в індивідуальному порядку за офіційним запитом.

Вимогами Постанови КМ України від 29 листопада 2001 року №1599 «Про затвердження опису і правил застосування національного знаку відповідності» встановлено, що, якщо виріб маленький, наприклад беруші, які не мають прямого геометричного розміру у площині, то маркування може наноситись на упаковку і супровідні документи.

Питання:

– Якщо, наприклад, захисна каска експлуатується тривалий час, чи несе відповідальність виробник за збереження знаку відповідності на ній, адже вона може використовуватися користувачем з порушеннями умов експлуатації?

Відповідь:

– Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Маркування повинне бути на виробі протягом усього терміну його використання, і виробник за це несе відповідальність.

Законодавством передбачені навіть терміни зберігання документації, що підтверджує джерела отримання продукції. Розповсюджувачі під час реалізації продукції повинні зберігати протягом 10 років документацію, яка підтверджує, що розповсюджувач придбав продукцію у того чи іншого суб’єкта господарювання. У випадку, якщо документація не буде збережена і розповсюджувач не зможе довести, що придбав продукцію у того чи іншого суб’єкта господарювання, та у разі невідповідності продукції встановленим нормам, підприємство буде визнане таким, що ввело продукцію у вільний обіг.

Юридичний експерт проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Дмитро Луценко:

– Якщо виріб певний час експлуатувався, а ви його винесли на ринок з метою продажу, тоді ви будете нести відповідальність за нечітке зображення знаку відповідності. Ринковий нагляд здебільшого поширюється на нову продукцію. Продукція, що ще не експлуатувалася, не повинна мати ніяких пошкоджень, не повинні бути ушкодження і на маркуванні. Коли мова йде про нанесення знаку відповідності на весь термін експлуатації виробу, потрібно розуміти це як вимогу про надійне закріплення маркування. Теоретично знак відповідності повинен бути постійно на виробі, але зрозуміло, що в світі нічого постійного немає. Отже, на момент реалізації цієї каски на ринку, вона повинна мати надійне маркування, яке не змивається. Що з виробом відбудеться далі – впаде він з великої висоти чи на нього щось впаде – це питання не ринкового нагляду, а охорони праці. До того ж, через 5-10 років експлуатації ця каска не є предметом ринкового нагляду. У разі, коли обладнання експлуатується, – це зовсім інший правовий режим контролю. І більша увага вже приділяється не маркуванню, а, наприклад, періоду експлуатації або зносу якихось систем. Ринковий нагляд поширюється лише на ту продукцію, що продається, демонструється на виставках або вводиться в експлуатацію, чи заводиться в державу через кордони в режимі імпорту, реімпорту або іншого режиму, який передбачає вільний обіг продукції. Якщо ви завозите продукцію для тимчасового завезення, для транзиту, в якості первинної сировини, то ринковий нагляд на таку продукцію не розповсюджується.

Питання:

– Якщо підприємство закуповує якусь продукцію зі знаком відповідності та належним маркуванням, то вона має певний термін експлуатації. Проте продукція виходить з ладу не досягши й половинного терміну експлуатації. До кого звертатися у таких випадках?

Відповідь:

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Звертайтеся до органів ринкового нагляду. Ця процедура передбачена вимогами чинного законодавства. У зверненні ви повинні вказати, в кого саме придбали продукцію, надати необхідні документи. Також ви повинні вказати час, протягом якого використовувалась продукція, зазначити умови її експлуатації. Якщо в результаті перевірки з’ясується, що продукція була фальсифікована чи виготовлена з порушеннями, то у разі подальшої її реалізації буде застосована процедура відбору її зразків, перевірки, а у разі підтвердження невідповідності, – застосування передбачених законодавством санкцій.

Щодо тендерної процедури, то тендерною документацією не передбачено надання декларацій відповідності та сертифікатів перевірки типу продукції. Зараз у всіх користувачів та споживачів продовжується процедура придбання продукції без обов’язкового дотримання вимог. Звертайте на це увагу. Тендерні комітети, які зараз проводять тендерні процедури, не вимагають наявності документів відповідності.

Питання:

– Якщо є якесь підприємство, наприклад, в РФ, що проходило промислову сертифікацію власного виробництва в Україні. На частину продукції воно надає сертифікати перевірки типу продукції, а на іншу – декларації відповідності. Що потрібно робити, коли на частину продукції відсутні сертифікати перевірки типу продукції?

Відповідь:

– Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Це запитання до того органу, який здійснював сертифікацію, адже вони мали надати вам інформацію про те, що ви повинні проводити відповідну сертифікацію перевірки типу продукції.

Стосовно розповсюджувачів, то коли з перевіркою приходить орган ринкового нагляду, він вимагає наявності переліку документів, у т.ч. надання необхідного технічного файлу.

Якщо ви не є виробником, то під час укладання договорів з виробником на поставку продукції передбачайте пункт про надання необхідних технічних файлів для можливості їх надання на вимогу органів державного ринкового нагляду. Вимогою до технічних файлів є інформація, відповідно до яких модулів здійснювалася оцінка відповідності продукції. Сама ж процедура відповідності поділяється на модулі. Модуль «А» – оцінку відповідності проводить виробник, «В» – орган з оцінки відповідності з відповідними лабораторними дослідженнями. Також може застосовуватися перехресний спосіб оцінки відповідності.

Юридичний експерт проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Дмитро Луценко:

– Раджу знайти у пошуковій системі мережі Інтернет Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Зазначте у пошуку слово «сертифікат» – ви нічого не знайдете. У межах державного ринкового нагляду сертифікат не перевіряється. На ринку вам не потрібно показувати органам ринкового нагляду сертифікати. Інша справа, якщо ви виробник чи уповноважений представник, імпортер або особа, яка прирівнюється до виробника, і особа, яка ввела продукцію у вільний обіг, і якщо ця продукція не відповідає встановленим вимогам. Тоді вам необхідно добре знати вимоги технічного регламенту, в тому числі вимоги стосовно складу технічної документації. А вже серед переліку технічної документації у вас іноді можуть вимагати наявність сертифікату, протоколів випробовувань тощо. У розповсюджувача на ринку ніхто з органів державного ринкового нагляду не має права вимагати наявність сертифікату перевірки типу продукції. Законом не передбачена така вимога. Сьогодні дану процедуру перевірки може здійснювати, здається, Держспоживінспекція. Ще не вдалося повністю «зачистити» у законодавстві дублювання функцій. Держспоживінспекція ще може перевірити наявність сертифікатів і лише в тому випадку, якщо вони прийшли до вас відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Якщо технічною документацією сертифікати передбачені, то вони повинні бути. Якщо ви не виробник, а займаєтесь лише реалізацією, то повинні проконтролювати, щоб продукція була маркована, щоб супроводжувалася тією документацією, наявність якої вимагає технічний регламент. Ви повинні мати підтверджуючу документацію про походження даної продукції.

Питання:

– Що потрібно робити споживачу, щоб у нього була лише така продукція, що відповідає вимогам?

Відповідь:

– Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Потрібно уважно перевіряти наявність національного знаку відповідності на продукції, а також те, як він нанесений, щоб він не відклювався, не змивався. Якщо на продукції є знак відповідності, це означає, що виробник виконав певні обов’язкові вимоги законодавства перед введенням продукції у вільний обіг. Ніхто не має права безпідставно наносити національний знак відповідності. Крім того, повинна бути інструкція з експлуатації українською мовою, в тому числі на захисні рукавиці та іншу продукцію.

Питання:

– Є певний перелік продукції, на якій не потребується нанесення національного знаку відповідності. Наприклад, продукція аварійно-рятувальних формувань. Як це розуміти?

Відповідь:

– Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Вимогами чинного законодавства передбачений перелік продукції, на яку розповсюджується обов’язкове нанесення національного знаку відповідності.

Питання:

– Чи потрібно проводити оцінку відповідності продукції, якщо вона не призначається для продажу?

Відповідь:

– Провідний спеціаліст органу з оцінки відповідності ТОВ «ТЕСКО» Павло Щербаков:

– Якщо продукція не потрапляє на ринок, то її оцінку відповідності можна не проводити.

Юридичний експерт проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Дмитро Луценко:

– Якщо продукція не потрапляє у вільний обіг, то вона не буде предметом ринкового нагляду. Якщо ви зробили пиріжки для себе і своєї сім’ї, то ніхто вас перевіряти не буде. Але якщо ці пиріжки потрапляють на продаж, то там вже потрібно дотримуватися певних вимог. Органи ринкового нагляду можуть прийти до вас тільки тоді, якщо ваша продукція не відповідатиме вимогам і з’явилася на ринку. А якщо ви щось зробили для себе, то проблеми можуть виникнути тільки в галузі охорони праці – чи відповідає ваша продукція НАОПам (нормативним актам з охорони праці). Тим паче, якщо в результаті використання даної продукції сталося травмування. Отже, перевірка буде вже не в рамках ринкового нагляду, а у сфері перевірки охорони праці на підприємстві.

Питання:

– В Європі, якщо продукція не змінювалася, жодних додаткових випробовувань ніхто не проводить і не вимагає. Чому така практика запроваджується в Україні?

Відповідь:

– Керівник проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Стефанос Іоакімідіс:

– За європейською практикою, якщо продукт дійсно не змінювався, то необхідності проходити додатково оцінку відповідності немає.

09.07.2008 року прийняте 768 європейське модульне рішення (рішення Парламенту ЄС). Потрібно уважно вивчити це рішення чи передбачений у модулі «С» періодичний контроль оцінки відповідності. Якщо така вимога прописана, то органи ринкового нагляду мають право проводити періодичний контроль оцінки відповідності продукції. Європейське модульне рішення – це загальне рішення, що носить рекомендаційний характер для розробників відповідних директив. Потрібно дивитися вимоги окремих конкретних директив, бо в Європі, на відміну від України, запроваджена практика додавати до конкретних регламентів самі модулі.

Загалом, якщо вас цікавить конкретна продукція, то потрібно подивитися європейську директиву на цю продукцію. Там навіть можуть бути відхилення від 768 європейського модульного рішення. Сьогодні директиви в Україні повністю не відповідають вимогам європейських.

Завідувач сектором ринкового нагляду Територіального управління Держгірпромнагляду у Харківській області Павло Суботін:

– Відповідно до вимог чинного українського законодавства, в т.ч. модульного українського регламенту, в модулі «С» передбачається періодичне оновлення оцінки відповідності продукції.

Питання:

– Чи є стаття у засобах масової інформації підставою для проведення позапланової перевірки недобросовісних суб’єктів господарювання органами державного ринкового нагляду?

Юридичний експерт проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Дмитро Луценко:

– Стаття у ЗМІ не є підставою для проведення позапланової перевірки органами державного ринкового нагляду. Проте ви можете звернутися до органів прокуратури, а прокуратура може надати запит до органів державного ринкового нагляду. Офіційний запит органів прокуратури вже є підставою для проведення позапланової перевірки суб’єктів господарювання органами державного ринкового нагляду.

З іншого боку, орган державного ринкового нагляду має дискрецію – право на вільне прийняття рішення про проведення чи не проведення перевірки за вашим запитом. Адже запити можуть бути хибними. Це процедура певного захисту державних органів від неадекватних споживачів. Якщо є звернення, то воно повинно бути мотивованим, повинні бути наведені певні докази викладеної інформації, конкретні параметри невідповідності даної продукції тощо. Тоді орган державного ринкового нагляду має повне право його розглянути і прийняти рішення. Якщо у зверненні витримані всі процедури, а рішення не приймається, – зверніться до органів прокуратури чи до інших наглядових органів.

Питання:

– Якщо потрібно провести оцінку відповідності певної продукції, а в Україні немає жодного підприємства, яке б мало право на проведення оцінки відповідності саме цієї продукції, що робити у такому разі?

Юридичний експерт проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС» Дмитро Луценко:

– Коли в державі немає лабораторії, яка має право проводити оцінку відповідності певної продукції, або якщо є єдина лабораторія, але вона знаходиться у власності виробника, тоді, щоб уникнути конфлікту інтересів, дозволяється проводити випробовування у будь-якій акредитованій і міжнародно-визнаній лабораторії іншої країни. Продукція може бути вивезена до будь-якої іншої країни, наприклад, до Російської Федерації, Польщі, Німеччини та за рахунок бюджетних коштів проконтрольована там. У разі встановлення невідповідності продукції, всі витрати на її випробовування повинні бути відшкодовані суб’єктом господарювання – виробником.

Оставить комментарий

Яндекс.Метрика