Круглий стіл «Професійні захворювання. Актуальні проблеми та шляхи вирішення»

15 квітня 2013 року журналом «Промислова безпека» спільно з Інститутом медицини праці АМНУ був проведений круглий стыл на тему : «Професійні захворювання. Актуальны проблеми та шляхи вирішення». Пропонуємо вашій увазі основні тези виступів та пропозиції учасників.

Юрій Кундієв

Юрій Кундієв

«Загальновідомо, що рівень професійних захворювань, який офіційно реєструється, – це лише надводна частина айсберга, яку ми бачимо, інше ж від нас приховано. Ховають всі – кожен із власних міркувань. Звичайно, складна проблема виявити ці захворювання. Дане завдання покладається на лікарів, які не завжди озброєні сучасними методами для цього. Не зацікавлені у повному виявленні роботодавці й фонди, які повинні оплачувати наслідки втрати працездатності. Тому приховування профзахворювань сьогодні – величезна проблема», – зазначає директор Інституту медицини праці АМНУ, академік Юрій Кундієв.

Усі зусилля повинні бути спільними і зосереджені на тому, щоб знати дійсну картину – справжній рівень профзахворювань. На жаль, допоки цього немає. Сьогодні основне завдання полягає в тому, щоб зменшити протиріччя між працею і капіталом. Як довести роботодавцю, що йому вигідно мати здоровий трудовий потенціал, адже це майбутнє його бізнесу? Жити сьогоднішнім днем, заробляти і не дбати про майбутнє – ці категорії стоять на заваді збереженню здоров’я працівників. Ми часто стикаємося з величезною помилкою, що травматизм – це величезна проблема, а профзахворювання – не настільки важлива тема. «Коли стається вибух на шахті, в результаті чого загинули люди, то створюється урядова комісія, триває розслідування… А коли трапляються тисячі випадків силікозу, який ніколи не виліковується і призводить до інвалідизації робітника та скорочує термін життя, то ніхто не це уваги не звертає», – зазначив академік.

«Ми завжди у складній ситуації. З одного боку, – це інтереси робітника і постраждалого, і лікарі завжди будуть на боці хворого. З іншого, – інтереси фондів, роботодавців, держави. Усі повинні розуміти, що є законодавство, яке ніхто не має права порушувати. Увесь цей комплекс питань потребує наших постійних зусиль. Закликаю вас до спільної праці», – наголосив Юрій Кундієв.

 

Сергій Савчук

Сергій Савчук

«Поширеність профзахворювань у світі вже фактично досягла масштабів епідемії…»

Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук заявив, що 86% смертельних випадків пов’язані не з травмами на виробництві, а з професійними хворобами.

Він підтримав ідею створення Єдиного реєстру профзахворювань, наголосивши, що більшість країн світу, що розвиваються, такої статистики не мають. Причинами цього пан Савчук вважає наступні проблеми:

– багато країн, що розвиваються, не мають спеціальних знань і досвіду для діагностики, визначення й звітування про професійні захворювання (підготовлені лікарі, списки професійних захворювань, рекомендації щодо діагностичних критеріїв, визнання і компенсації);

– у низці країн працівники малих і середніх підприємств та неформальної економіки, як правило, не охоплені національними системами охорони праці;

– посилення міграційних потоків, старіння робочої сили і зростання кількості тимчасових працівників ускладнюють моніторинг та реєстрування професійних захворювань;

– більшість професійних захворювань складно визначити у зв’язку з їх тривалими латентними періодами (наприклад, професійний рак).

Національний координатор висунув наступні пропозиції щодо вирішення існуючих проблем:

– удосконалення механізмів для збирання й аналізу даних щодо професійних захворювань;

– поліпшення співпраці між інституціями з охорони праці та соціального забезпечення для вдосконалення системи соціального страхування;

– інтегрування профілактики професійних захворювань до програм інспекції з охорони праці;

– оновлення національних списків професійних захворювань з використанням списку МОП в якості довідкового;

– зміцнення соціального діалогу між урядами, роботодавцями, працівниками та їх організаціями.

 

Сергій Українець

У 2012 році на підприємствах України загинуло 1247 осіб, з яких 623 – від нещасних випадків на виробництві, ще 614 – померли на роботі у випадках, що не пов’язують з їх професійною діяльністю.

Це інфаркти, інсульти, які визнаються природною смертю. Перший заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець переконаний, що це сигнал про те, що медичних оглядів на виробництві не проводять, люди приходять на роботу хворими, навіть не підозрюючи про це. А якщо й підозрюють, то міркують, що однак працювати потрібно, адже необхідно годувати родини, тож належної уваги здоров’ю і певним симптомам не приділяють.

«5 млн людей, які працюють без оформлення офіційних трудових відносин. Ніхто не знає – скільки захворіло, скільки скалічилось, скільки отримали травми… Тема надзвичайно важлива. Загальний висновок один – Україна від неналежних умов праці, неуважного ставлення до безпеки й охорони праці втрачає в економічному сенсі набагато більше, ніж отримують економії держава і роботодавці, коли утримуються від необхідної та належної роботи, і зовсім нічим не можна оцінити життя людей, життя подальших сиріт, вдів, які не дочекаються своїх годувальників додому», – констатує фахівець.

«Ми прийняли дуже серйозне рішення, поставили завдання перед профспілковими організаціями всіх рівнів, відновлюємо всіх громадських інспекторів у організаціях, – зазначив Сергій Українець. – У 2013 році ми розпочинаємо масове навчання представників профспілок і роботодавців, а також органів влади самоврядування з питань охорони праці. Передбачається навчити 15 тис. представників профспілок з питань охорони праці, 5 тис. – з питань надання першої медичної допомоги постраждалим. Це дуже хороший і серйозний масштаб. Ми мобілізуємо всю систему колективних договорів і угод, щоб ці питання знайшли своє відображення», – наголосив Сергій Якович.

Шляхи вирішення проблемних питань:

– поліпшення якості медоглядів на виробництві;

– значне збільшення кількості державних інспекторів з охорони праці;

– масове навчання представників державних структур з питань охорони праці;

– викорінення випадків роботи працівників на підприємствах без оформлення офіційних трудових відносин.

 

Доктор медичних наук, професор Анжела Басанець наголосила, що в Україні профзахворювання діагностують на пізніх стадіях, коли реабілітація пацієнта стає неефективною.

Однак і самі працівники часто приховують симптоми профзахворювань, що в них з’являються, допоки не отримають компенсацію від держави у зв’язку з втратою працездатності.

Щороку в Україні встановлюється близько 7 тис. нових випадків профзахворювань. Така тенденція спостерігається упродовж останніх років. Левова частка профзахворювань фіксується у вугільній галузі – 84%, далі йдуть металургія та машинобудування. Тому й територіально найбільше людей, які мають профзахворювання, проживають у вугільнодобувних регіонах – Донеччині, Луганщині, а серед самих захворювань домінують хвороби кровообігу.

Також щорічно понад 1 млн працівників обробної промисловості та близько 500 тис. працівників сільського господарства зазнають впливу канцерогенних факторів, що викликають рак.

«Рівень визнаного в Україні професійного раку становить 0,96%, що в 100 разів менше, ніж у країнах Бельгії, Норвегії, при тому що очікуваний рівень, розрахований фахівцями-епідеміологами, становить 10%. Так, професійний рак в Україні є катастрофічно недооціненим», – зазначила Анжела Басанець.

«Зусилля вітчизняних науковців і лікарів мають спрямовуватися на те, щоб розробити заходи ранньої діагностики та профілактики саме для таких хворих. І, повірте, ми не сидимо, склавши руки. Вже маємо певні успіхи. Так, в Інституті медицини праці розроблюються найновіші методи діагностики, що дозволяють обстежувати хворих на рівні європейських стандартів. Там є і сучасна діагностична техніка. Відкрили лабораторію молекулярно-генетичних досліджень для вивчення спадкової схильності до тих чи інших захворювань. Однак є проблеми. На жаль, не кожен хворий може доїхати до інституту республіканського рівня, аби поборотися за своє здоров’я. Отже, інститут має передавати свій досвід іншим медичним закладам у всій Україні», – зазначила професор.

Заради вирішення вищезазначених нагальних проблем Анжела Басанець запропонувала:

– відновлення пріоритетності медико-санітарної допомоги працюючому населенню, попередження розвитку професійних і виробничо-зумовлених захворювань;

– підвищення відповідальності бізнесу за збереження здоров’я працюючого населення країни. Забезпечення неухильного дотримання роботодавцями положень Закону України «Про охорону праці щодо відповідальності за створення належних, безпечних і здорових умов праці»;

– сприяння запровадженню в Україні принципів економічної доцільності у механізмах стимулювання роботодавців до створення гідних умов праці;

– залучення працівника до процесу поліпшення умов праці та збереження свого здоров’я;

– запровадження системи аудиту з охорони праці та соціально-гігієнічного моніторингу умов праці та стану здоров’я працюючого населення.

 

Катерина Українцева

«Нині існує потреба у створенні єдиного статистичного органу чи реєстру, що вів би й аналізував всі нещасні випадки та профзахворювання»

Заступник начальника управління організації профілактичних заходів та експертиз Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Катерина Українцева зазначила, що профілактика виробничого травматизму і профзахворюваності – пріоритетне завдання Фонду.

«Однак це не означає, що Фонд має кошти фінансувати профілактичні заходи, адже нині майже 90% фінансів Фонду витрачається на страхові виплати. Зокрема, з цієї причини Фонд зацікавлений у зниженні професійної захворюваності та виробничого травматизму», – наголосила Українцева.

Чим менше профзахворювань та нещасних випадків на виробництві, тим більше можливостей у Фонду збільшувати виплати тим потерпілим, які вже перебувають на обліку.

«Фонд зацікавлений у розробці механізмів, що сприяли б зменшенню профзахворюваності. Наприклад, у 2012 році розпочато і у 2013-му буде продовжено фінансування розробки реєстру профзахворювань, який повинен виконати кілька важливих завдань, основне з яких – допомога лікарям і безпосередньо тим інститутам, що встановлюють профзахворювання. Також це допомога Фонду, оскільки у нас тоді з’явиться можливість контролювати достовірність даних, що надходять для призначення страхових виплат», – заявила Катерина Українцева.

«Нині роботодавець більше зацікавлений у примноженні прибутків, ніж у забезпеченні безпечних умов праці для робітника. Одним із засобів покращення такої ситуації є створення механізму економічного стимулювання роботодавця створювати на виробництві саме безпечні умови праці. Роботодавець повинен створювати економічні стимули для своїх працівників, щоб вони дотримувалися правил охорони праці на підприємстві. Багато статистик профзахворювань, але я вважаю, що більш правильною була б статистика саме лікарняних закладів. За допомогою такої статистики можна виявити приховування профзахворювань», – вважає фахівець.

Шляхи вирішення актуальних проблем:

– належне фінансування профілактичних заходів для підвищення ефективності профілактики виробничого травматизму та профзахворюваності;

– створення єдиного реєстру професійних захворювань на національному рівні.

Оставить комментарий

Яндекс.Метрика