Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Ганна Єремій

Ганна Єремій

Ганна Єремій, експерт «ПБ», кандидат юридичних наук, головний спеціаліст-юрисконсульт Територіального управління Держгірпромнагляду у Запорізькій області

 

Основною вимогою до роботодавця, згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці», є обов’язок створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець відповідальний за порушення зазначених вимог.

Працівника ж закон зобов’язує дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного й індивідуального захисту.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону праці», за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

Отже, чинним законодавством з охорони праці встановлені певні норми, правила і положення, порушення яких призводить до настання юридичної відповідальності певного виду.

Так, ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна), дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

КУпАП у гл. 5 (ч. 2 і 3 ст. 41), 8 (ст. 93, ст. 94) та 15 (ст. 188-4) містить норми, що передбачають адміністративні правопорушення в галузі охорони праці, за порушення яких винні посадові особи або працівники підлягають притягненню до адміністративної відповідальності. В результаті притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці, на неї накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, що визначений відповідною статтею КУпАП.

Ч. 2 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою, відповідно до закону, кримінальної відповідальності. Якщо ж при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КУпАП).

Відповідно до ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Тобто, за відсутності підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності, але за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, така особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 2 Кримінального кодексу України (далі – КК України), підставою притягнення особи до кримінальної відповідальності є вчинення нею суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Злочином, відповідно до КК України, визнається суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Також передбачено, що не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Отже, варто зазначити, що й адміністративний проступок, і злочин мають багато спільних ознак, зокрема, протиправність діяння, вина особи, суспільна небезпечність вчиненого діяння та характер заходів впливу, що застосовуються до особи. Проте головна відмінність між адміністративним правопорушенням і злочином полягає саме в ступені суспільної небезпечності вчиненого діяння, а отже і в різному ступені суворості заходів впливу, що застосовуються до винної особи.

Повну версію статті читайте на сторінках журналу «Промислова безпека» №5-2013

Оставить комментарий

Яндекс.Метрика