7 найпоширеніших помилок при наданні першої допомоги

Засновник Всеукраїнської спілки парамедиків та постійний ведучий курсів першої допомоги Ярослав Вус невпинно наголошує, що значна кількість травм – наслідки неправильно наданої першої, домедичної допомоги.

Ось його перелік головних помилок, які люди роблять, намагаючись допомогти тим, хто потрапив у біду.

Помилка 1. Якщо в людини епілептичний напад чи судоми, треба щось покласти їй під язик.

Під час судом  м’язи спазмуються, язик – це м’яз, і  він теж спазмується, а  тому запасти не може.  При судомах забороняється: вставляти в рот тверді предмети, витягувати язик та приколювати його до щоки, міцно тримати пацієнта, накривати його обличчя хустиною.

Якщо ви побачили людину, у якої судоми, ваше завдання дуже просте  – відганяти тих, хто намагатиметься відкрити рот хворого (часто за допомогою металевої ложки) та витягнути язик.

Судоми можуть бути проявом багатьох захворювань, не лише епілепсії.  Дуже важливо прибрати від пацієнта всі предмети, що можуть його травмувати. Потім слід підкласти щось м’яке під голову та інші частини тіла, якими пацієнт б’ється об підлогу. Притримуйте кінцівки хворого для зменшення амплітуди рухів. Саме притримуйте,  а не тримайте! Якщо напад судом супроводжується клацанням зубами – з одного боку вставте між зубами щось м’яке. Після закінчення судом переведіть пацієнта в стабільне бокове положення  і не будіть!

Помилка 2. При опіку треба змащувати уражену ділянку мазями, кремами або жиром; при сонячному опіку – сечею.

Ваше основне завдання – охолоджувати і зволожувати місце ураження. Існує безліч спеціальних гелів та пов’язок для лікування опіків. Просто нанесіть їх на уражену ділянку – і больовий синдром одразу зменшиться чи навіть зовсім зникне. Якщо ж у вас під рукою не опинилося нічого з вищеперерахованого, просто охолоджуйте і змочуйте рану: накладіть на уражену поверхню мокру пов’язку, стежте, щоб компрес залишався холодним, періодично поливайте його прохолодною водою, фізіологічним розчином або хлоргексидином.

Пов’язку краще накласти зі спеціальної серветки для опіків – вона не прилипає до рани й коштує копійки.
Якщо ж опіки були отримані внаслідок пожежі, пацієнта необхідно госпіталізувати, адже до його опіків одразу ж можуть долучитися отруєння чадним газом і/або опік верхніх дихальних шляхів.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
1. Наносити на опік Пантенол.
2. Змащувати уражену ділянку мазями, кремами, жиром.
3. Проколювати чи розкривати пухирі, що утворилися на шкірі.
4. Охолоджувати уражену ділянку крижаною водою або льодом.
5. Знімати з пацієнта одяг.

У жодному разі не можна змащувати сонячний опік сечею.  Це може призвести до отруєння крові і надзвичайно тяжких наслідків!

ПАМ’ЯТАЙТЕ: при великих і глибоких опіках ОБОВ’ЯЗКОВА госпіталізація!

Помилка 3. Невелику рану потрібно обробляти йодом чи зеленкою.

Ні йод, ні зеленку, ні жодні інші спиртові розчини (самбуку, абсент, горілку, віскі) в рану лити не можна, бо це спричиняє хімічний опік.

Можна використовувати такі розчини (та їхні похідні):
1. Перекис водню – при брудних ранах (приміром, у велосипедиста, що впав на землю). Цей  засіб реагує і піниться, стимулюючи вихід частинок бруду на поверхню, після чого ви можете їх змити. Але не здувати – адже, дмухаючи в рану, ви задуваєте туди бактерії зі своєї ротової порожнини.

2. Хлоргексидин – чудовий антисептик. Просто заливаєте ним рану, він не піниться, рана не пече, не болить. Можна використовувати навіть дітям. Застосовують на всіх ділянках тіла,  окрім очей.
3. Сульфацил натрію – для промивання очей.

Помилка 4. Якщо людина вдавилася, треба постукати її по спині.

Обструкція дихальних шляхів стороннім тілом – медичне визначення стану, який у народі називають «вдавився».  Обструкція буває повна і неповна.

Неповна – людина кашляє, говорить і дихає. Усе, що в такому разі потрібно зробити, – нахилити людину, щоб дихальні шляхи були спрямовані ротом донизу, саме так сила тяжіння допомагатиме викашляти стороннє тіло. Якщо ж ви будете стукати по спині, ви тільки заштовхаєте стороннє тіло глибше!

Обструкція повна – критичний стан, людина не кашляє, не говорить, не дихає. Через 30–40 секунд настає непритомність.  Діяти треба максимально швидко.
Стаємо збоку від пацієнта, підтримуємо його однією рукою, а другою вистукуємо стороннє тіло ударами між лопатками, сила ударів кожного разу має збільшуватися. Робимо п’ять таких ударів. Якщо це неефективно – переходимо до всім відомого прийому Хеймліха. Стаємо позаду пацієнта, свою ногу ставимо між його ногами, знаходимо пупок, на два пальці вище від пупка ставимо свій кулак, який обхоплюємо своєю другою рукою, відхиляємо свою голову вбік (щоб під час прийому не отримати травм), розводимо лікті – і з максимальною силою тиснемо руками на пацієнта у напрямку свого підборіддя. Таким чином рятувальник тисне на діафрагму, і стороннє тіло виштовхується залишковим об’ємом повітря, що завжди є в легенях.

Помилка  5. Якщо людина знепритомніла, треба її посадити та полити водою.

Часто випадки знепритомнення можна спостерігати в транспорті, особливо в душному метро. Деякі «доброзичливці» намагаються посадити зомлілу людину і поливають її водою. Це велика помилка! Сам стан знепритомнення означає, що мозку чогось бракує – крові, кисню чи глюкози. Якщо зомлілу людину посадити – стане ще гірше, приплив крові до голови ще дужче зменшуватиметься.

Поливати водою не треба. Особливо коли на вулиці мороз.

Що ж робити при знепритомненні? Передусім перевірте, чи дихає людина.  Якщо дихає – вкладіть її горизонтально, трохи підніміть її ноги, аби збільшити приплив крові до голови.

Слід зазначити, що непритомна людина потребує догляду, особливо за прохідністю дихальних шляхів. Адже часто буває так, що язик опускається вниз, і людина помирає, бо не може дихати. Пам’ятаєте трагедію «Норд-Осту» (теракт на Дубровці в Москві, 2002 р.) і звільнення заручників ? Більшість із них загинули через отруєння газом і перекриття дихальних шляхів язиком.

Як запобігти западанню язика?
1) використовувати спеціальні засоби – повітровід, ларингеальну маску, комбітюб, інтубаційну трубку,

або
2) закинути голову пацієнта назад,

або
3) перевернути пацієнта набік.
Водою не мочіть, потрусіть за плечі, натисніть за вухом.

Помилка 6. Якщо людину вкусила змія, треба відсмоктати уражену кров.

Існує безліч міфів про надання допомоги при укусі змії. Які ж із популярних рекомендацій є правильними, а які – ні?

Змії бувають різні – отруйні та неотруйні.
Якщо вас вкусила змія і ви бачите червону пляму – вам щастить. Але якщо в центрі цієї червоної плями дві чи одна червоні цяточки капілярної кровотечі (одна – бо змії теж страждають на карієс), то  вам не пощастило.
Міф 1. Висмоктати отруту з рани. Найпоширеніша помилка. Подумайте, де найкраще відбувається всмоктування, наприклад, лікарських препаратів? Куди ми кладемо таблетку, щоб вона швидше подіяла? Правильно, під язик! Саме  туди і потрапить отрута, яку ви висмоктали з рани! І матимемо вже два  трупи (постраждалого і його рятівника). Крім того, отруйні зуби змії зазвичай мають довжину близько 1 см, з такої глибини ви нічого не висмокчете.
Міф 2. Розрізати місце укусу. Як уже було сказано, довжина отруйних зубів сягає 1 см, тобто розріз має бути глибшим, а це підвищує ризик того, що ви переріжете зв’язки, нерви й судини.
Міф 3. Накласти джгут. Якщо накласти джгут на кінцівку,  життя врятуємо, а кінцівку – ні.  Концентрація отрути в кінцівці буде максимальною, і це її вб’є.
Міф 4. Прикласти до місця укусу подорожник. Це навіть смішно обговорювати!
Міф 5. Видавлювати отруту. Глибина укусу 1 см — що ви зможете вичавити? Такий «масаж» тільки збільшить приплив крові до рани, а, відповідно, зросте й відтік, а за ним і швидкість потрапляння отрути до організму.

Тож  як потрібно діяти? Усе просто:
1. Пацієнта вкладаємо і заспокоюємо. Спостерігаємо за його станом.
2. Ушкоджену кінцівку іммобілізуємо  (щоб зменшити її рухомість, тим самим зменшуємо швидкість потрапляння отрути до організму).
3. Даємо пацієнту пити багато-багато води. За можливості ставимо крапельницю.
4. Максимально швидко доправляємо пацієнта до лікарні.
Запам’ятайте: пацієнт повинен лежати, не ходити, не бігати!
Ніяких джгутів та відсмоктування! Бережіть себе!

Помилка 7. При утопленні треба покласти постраждалого животом на своє коліно.

Яких заходів слід уживати при утопленні?
Думок існує багато: покласти постраждалого  на коліно, тримати за ноги і трусити, згинати руки й ноги тощо.  Жоден із цих варіантів не є правильним.
Утоплення – це перекриття дихальних шляхів водою чи якоюсь іншою рідиною, мулом, багном. Смерть у разі утоплення може настати протягом 1-3 хвилин унаслідок припинення надходження до легень кисню, що називають асфіксією (задухою). Можлива й миттєва зупинка серця. Це може статися в результаті раптової дії холоду при падінні у воду, а також при потраплянні до верхніх дихальних шляхів навіть невеликої кількості води.
Отже, чому неефективно перевертати людину чи класти на коліно? Переважна кількість утоплень – це так звані сухі утоплення, які характеризуються відсутністю води в легенях. Такий стан виникає внаслідок потрапляння на голосові зв’язки або на вагус (блукаючий нерв) холодної чи брудної води, після чого одразу ж змикаються голосові зв’язки. Води в легенях немає, але людина дихати не може, бо дихальні шляхи перекриті.
Якщо ви перевернете людину догори дриґом, вода таки буде витікати, але звідки? Відповідаю:  зі шлунка! А в шлунку вона нам не заважає.

Будь-яке сухе утоплення з часом стає мокрим. Це можливо у двох випадках:
1. Після надання першої допомоги у постраждалого розвинувся набряк легень. Тому навіть у разі успішного порятунку пацієнта слід доправити до лікарні.
2. Спазм, зупинка дихання. Людина йде на дно, настає смерть, зв’язки розслабляються, у результаті вода надходить до легень.

Правильною є така тактика надання допомоги:
1. Ніколи не треба кидатися у воду до людини, яка кричить, що тоне. Якщо кричить – значить, не тоне. Людина, якій бракує кисню, на крик витрачати сили не буде!
І навіть якщо ви побачили, що людина вже дійсно потрохи йде під воду – не кидайтеся до неї! Бо підете на дно вдвох. Навіть якщо ви суперплавець. Дочекайтеся, поки людина знепритомніє, а вже тоді наближайтеся до неї. Або ж киньте до людини щось, що може триматися на воді, – рятівний круг, пластикову пляшку тощо.
2. Дістаньте людину з води, зафіксуйте її голову. Перевірте наявність притомності, дихання, за відсутності – виконуйте серцево-легеневу реанімацію.  Періодично, коли в ротовій порожнині накопичуватиметься піна, перевертайте пацієнта набік і очищуйте ротову порожнину, продовжуйте реанімаційні заходи.
Реанімацію слід проводити на твердій і рівній поверхні. У культурних країнах на пляжах є спеціальні дошки. У наших же умовах можна використовувати підручні засоби: дошки, пляшки, книжки (підкладати під грудний відділ).

Комментарии закрыты.

Яндекс.Метрика