ІНТЕРАКТИВНИЙ СЛОВНИК спеціаліста з охорони праці, промислової та пожежної безпеки

Словарь_200x140_2Шановні колеги, інтерактивний словник сайту жуналу «Промислова безпека» містить 258 словникових статтей і діє за принципом Вікіпедії, де кожен спеціаліст може доповнити його новим терміном і тим самим допомогти своїм колегам. Враховуючи велику кількість спаму, який приходить на наш Веб-сайт разом із Вашими коментарями до статей та новин просимо Вас надсилити нові терміни та словарні статті на електронну пошту редакції журналу «Промислова безпека» editor@prombezpeka.com. Кожна Ваша стаття чи термін після реценції фахівців та науковців буде розміщена в нашому Інтерактивному словнику.

А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

А

Аварійне освітлення – штучне освітлення приміщення для продовження роботи в разі аварійного відключення робочого освітлення. Аварійне освітлення поділяється на евакуаційне і освітлення безпеки. Евакуаційне освітлення – це освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Освітлення безпеки – освітлення, призначене для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Для живлення аварійного освітлення можуть використовуватися як мережі резервного живлення, так і джерела автономного живлення (акумуляторні батареї).

Для аварійного освітлення застосовуються (п. 4.76 ДБН В.2.5-28-2006, п. 5.1.26 НАПБ А.01.001-2004):

– лампи розжарювання;

– люмінесцентні лампи – у приміщеннях з мінімальною температурою не менше, ніж 5 °С і за умови живлення ламп при всіх режимах напруги не нижче, ніж 90% від номінального (допускається застосування люмінесцентних світильників зі спеціальними лампами і схемами підключень, що забезпечують їх нормальну роботу при температурі повітря -15 °С);

– розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному.

Світильники аварійного освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення спеціально нанесеною літерою «А» червоного кольору на плафоні світильника (п. 4.78 ДБН В.2.5-28-2006, п. 11.3 розділу VІІ ПТЕ ЕС). Світильники евакуаційного освітлення потрібно позначати літерою «Е» (п. 5.1.26 НАПБ А.01.001-2004).

Аварія на об‘єкті – небезпечна подія, що виникла під час експлуатації об’єкта і створила загрозу життю та здоров’ю людей і довкіллю.

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Аварійно-рятувальна служба — сукупність організаційно об’єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

Аварійно-рятувальне формування — підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний підрозділ (частина);

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи — роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників;

Атестація робочих місць за умовами праці – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, соціально-економічних чинників, які впливають на здоров’я і працездатність працівника в процесі трудової діяльності.

Б

Безпека – відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю ушкодження.

Безпека – стан захищеності суспільства від ризику зазнати шкоди.

Безпека виробничого процесу – здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його тривання в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.

Безпека виробничого устаткування — здатність устаткування зберігати безпечний стан під час виконання заданих функцій у певних умовах протягом встановленого часу.

Безпека праці – стан умов праці, за якого відсутній виробничий травматизм.

Безпека праці – стан умов праці, за яких виключено дію на працівника небез­печних і шкідливих виробничих факторів.

Безпечні умови праці — стан умов праці, за якого вплив на працівників шкідливих та небезпечних виробничих факторів усунуто або їх рівні не перевищують граничнодопустимих значень; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Блискавковідвід – пристрій, який сприймає удар блискавки та відводить її струм у землю.

Бокове природне освітлення – натуральне освітлення приміщення через світ­лові прорізи у зовнішніх стінах.

В

Відновлювальні роботи — комплекс робіт, пов’язаних з відновленням будівель, споруд, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок надзвичайної ситуації, та відповідних територій.

Відповідальність за порушення законодавства України про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» за порушення законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці передбачає наступні види відповідальності:

— дисциплінарну;

— адміністративну;

— матеріальну;

— кримінальну.

Дисциплінарна відповідальність

Kодексом законів про працю України встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну, що діють у деяких галузях народного господарства, можуть бути передбачені для окремих категорій й інші дисциплінарні стягнення.

Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу (обрання, призначення на посаду, затвердження на посаді) цього працівника.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників є порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та їх дії, спрямовані на створення перешкод для виконання посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці їх повноважень.

Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До того, як накласти дисциплінарне стягнення, роботодавець повинен зажадати від винного працівника письмові пояснення.

У тому випадку, коли працівник відмовляється надати пояснення, про це повинен бути складений акт за підписом посадової особи і працівників підприємства, які були свідками відмови.

За кожне порушення трудових обов’язків може бути застосоване лише одне притягнення до дисциплінарної відповідальності. При обранні дисциплінарного стягнення роботодавець повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарне стягнення знімається, якщо працівник протягом року не матиме нових дисциплінарних стягнень, або знімається достроково, якщо він виявив сумлінність у роботі. На період дії стягнення заохочувальні заходи до працівника не застосовуються.

Адміністративна відповідальність

Відповідно до Kодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці накладається адміністративна відповідальність у вигляді штрафів на працівників, посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також громадян — роботодавців.

Притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

На підприємство можуть бути накладені штрафи за порушення актів законодавства та інших нормативнио-правових актів (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій тощо, що є обов’язкові для виконання) з охорону праці та невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Адміністративне стягнення накладається посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці на основі складених ними протоколів про адміністративне правопорушення. Оскаржити рішення про стягнення штрафу дозволяється в місячний термін в судовому порядку.

Матеріальна відповідальність

Матеріальна відповідальність у вигляді грошової компенсації накладається:

– на працівників і посадових осіб за шкоду, заподіяну підприємству;

– на роботодавців за порушення вимог щодо охорони праці.

Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству

Загальними підставами накладення матеріальної відповідальності на працівника є наявність прямої шкоди, вина працівника (у формі умислу або недбалості), протиправні дії (бездіяльність) працівника, а також наявність причинного зв’язку між винними і протиправними діями (бездіяльністю) працівника та завданою шкодою. На працівника може бути покладена матеріальна відповідальність за наявності всіх перелічених умов, відсутність хоча б однієї з них виключає матеріальну відповідальність працівника.

Матеріальна відповідальність може бути обмеженою, повною, колективною, а також у кратному обчисленні.

Обмежена матеріальна відповідальність

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Відповідно до законодавства обмежену матеріальну відповідальність несуть:

– працівники — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього заробітку;

 керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і псування матеріальних чи грошових цінностей.

Повна матеріальна відповідальність

Повна матеріальна відповідальність настає, якщо:

– про це укладено спеціальний договір;

– майно та інші цінності взяті працівником за разовими документами, наприклад витрати на відрядження;
– збитку завдано діями, що мають ознаки злочину (крадіжка та інше);

– збитку завдано працівником, який був у нетверезому стані;

– збитку завдано у зв’язку з нестачею, навмисним знищенням чи псуванням майна, виданого працівникові у користування;

– збитку завдано не під час виконання трудових обов’язків;

– доведена вина посадової особи у незаконному звільнені чи переведенні працівника на іншу роботу (наприклад, відшкодування збитку за вимушений прогул).

Kолективна матеріальна відповідальність

При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов’язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством і всіма членами колективу (бригади).

Матеріальна відповідальність у кратному обчисленні

Суть «кратної» матеріальної відповідальності полягає у тому, що особа, винна у завданні збитку, відшкодовує його у розмірі, який перевищує номінальний розмір. Передусім це стосується дорогоцінних металів, каменів, хутра, рідкісних тварин, книг тощо. Особа, яка завдала шкоди підприємству під час виконання трудових обов’язків, може добровільно відшкодувати шкоду шляхом передання рівноцінного майна або налагодити пошкоджене майно при згоді на це роботодавця. У тому разі, коли працівник добровільно не бажає відшкодовувати збитки, шкода, що не перевищує середній місячний заробіток працівника, відраховується із його заробітної плати за розпорядженням роботодавця або уповноваженого ним органу. В решті випадків, а також у разі незгоди працівника на утримання сум розпорядженням роботодавця покриття шкоди проводиться шляхом подання роботодавцем позову до районного (міського) суду протягом одного року з дня виявлення шкоди.

Матеріальна відповідальність за порушення вимог охорони праці

Kрім відшкодування шкоди працівникам (внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання), роботодавець повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв’язку з заподіянням шкоди при порушенні вимог охорони праці.

Kримінальна відповідальність

Kримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці покладається на працівників і посадових осіб підприємств, а також на роботодавців. Поняттям «порушення правил охорони праці» охоплюється недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних — для даного підприємства правил, інструкцій, положень та інших підзаконних актів, розроблених і прийнятих відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Kодексу законів про працю України. Kримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог охорони праці, яке створювало небезпеку для життя або здоров’я громадян, яке призвело чи могло призвести до нещасних випадків, аварій або інших тяжких наслідків. Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід було робити на виконання відповідних правил, інструкцій тощо. Ступінь покарання залежить від конкретних обставин і встановлюється Kримінальним кодексом України.

Виробничо обумовлені захворювання — захворювання різноманітної етіології (переважно поліетіологічні), що мають тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці та перевищують таку в професійних групах, що не контактують зі шкідливими факторами ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Виробнича санітарія – це система організаційних та технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.

Виробниче середовище – це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність.

Виробнича травма – це травма, отримана працівником на виробництві та викликана невиконанням вимог безпеки праці.

Виробничий травматизм – сукупність виробничих травм.

Витрати виробництва – сукупність витрат живої праці та праці, уречевленої в засобах виробництва, на всіх стадіях створення продукції. Розрізняють: 1) поточні витрати, що здійснюються неперервно і в процесі виробництва постійно відновлюються; 2) одноразові витрати у формі вкладення коштів у виробничі фонди до початку виробництва.

Важкість праці – характеристика трудової діяльності людини, яка визначає сту­пінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Важкогорючі речовини (матеріали) – речовини (матеріали), здатні спалаху­вати, тліти чи обвуглюватися в повітрі від джерела запалювання, але не здатні самостійно горіти чи обвуглюватися після його виділення.

Вентиляція – організований повітрообмін, що забезпечує циркуляцію та філь­трацію повітря в приміщенні.

Верхнє природне освітлення – натуральне освітлення приміщення через ліх­тарі, світлові прорізи у перекритті та стелі.

Вимоги безпеки праці – вимоги, встановлені законодавчими актами, норма­тивно-технічною документацією, правилами та інструкціями до виробничого обладнання, виробничого середовища й організації трудового процесу.

Виносне заземлення – захисне заземлення, розташоване на деякій відстані від заземлювального обладнання.

Виробнича безпека – безпека від нещасних випадків, аварій та наслідків їх на виробничих об’єктах, що забезпечується комплексом організаційно-технічних заходів і засобів.

Виробнича санітарія – комплекс організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працівників шкідливих виробничих факторів.

Виробнича травма – ушкодження тканин, порушення функцій або анатомічної цілісності організму людини внаслідок впливу виробничих чинників.

Виробниче приміщення – замкнутий простір у спеціально призначених будів­лях і спорудах, у яких здійснюється трудова діяльність людей.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних і соціаль­них чинників, що діють на людину в процесі праці.

Вібрація – механічні коливання твердих тіл, що проявляються під час перемі­щення їх у просторі чи в зміні їхньої форми.

Вогнегасник – переносний або перевізний апарат для гасіння пожеж.

Вогнестійкість конструкції – здатність конструкції зберігати свої функції в умовах пожежі.

Втома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, які зумовлені напруженою чи тривалою трудовою діяльністю і призводять до погіршення кількісних і якісних показників її роботи.

Г

Гігієна праці – наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найсприятливіших умов праці, забезпечення здоров’я та високого рівня працездатності людини.

Гігієна праці – комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров’я працівни­ків, а також профілактики несприятливого впливу на них виробничого сере­довища та трудового процесу.

Гігієнічна характеристика умов праці – сукупність показників, які характери­зують об’єктивні дані гігієнічного стану робочого місця, виробничого сере­довища та трудового процесу.

Гігієнічний норматив – кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних чи біологічних факторів виробничого середовища.

Гігієнічний норматив — рівень шкідливих виробничих факторів, який при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі (але не більше 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу) не повинен викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров’я осіб з підвищеною чутливістю (зниженою резистентністю); ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Горіння – екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виді­ленням диму та виникненням полум’я або світінням.

Горючі речовини (матеріали) – речовини (матеріали), здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та само­стійно горіти після його видалення.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8год. або іншої тривалості, але не більше 41год. за тиждень, за час всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я. ГОСТ 12.1.005-88.

Граничнодопустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі — ГДКр.з.) — концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більше ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу працівників. ГДКр.з. встановлюються для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працівників при інгаляційному надходженні. Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюються такі ГДКр.з.: максимальна разова та середньозмінна; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Граничнодопустима максимальна разова концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі — ГДКр.з.м.р.) — максимальне регламентоване значення концентрації речовини у повітрі робочої зони для будь-якого 15-хвилинного (30-хвилинного для аерозолів речовин переважно фіброгенної дії) відрізку часу робочої зміни. Концентрація речовини, що дорівнює ГДКр.з.м.р., не повинна діяти безперервно більше 15 хвилин та повторюватись на цьому рівні протягом робочої зміни більше ніж 4 рази з інтервалами не менше 1 години; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Граничнодопустима середньозмінна концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі — ГДКр.з.сз.) — регламентоване значення концентрації шкідливої речовини у повітрі робочої зони для відрізку часу, що дорівнює 75% робочої зміни (але не більше ніж 8 годин), за умов дотримання ГДКр.з.м.р. ГДКр.з.сз. встановлюється для речовин, для яких характерні кумулятивні властивості (речовини хроноконцентраційної дії); ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР) – рівень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої тривалості за час всього трудового стажу не призводить до травм, захворювання чи відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або в віддалені періоди життя теперішнього і наступного поколінь.

Гуманізація праці – профілактика перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку особистості.

Д

Додатковий електрозахисний засіб – електроізолювальний засіб, який вико­ристовують у комплекті з основним засобом.

Декларація безпеки – документ, який визначає комплекс заходів для запобі­гання аваріям.

Державний контроль – контроль державних органів за дотриманням законів, нормативних актів, за господарською діяльністю підприємств, установ та організацій згідно з чинним законодавством.

Допустимі мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які за тривалого чи систематичного впливу на людину можуть спричинити зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються.

Допустимий рівень виробничого фактора – рівень виробничого чинника, дія якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми чи захворювання, але може викликати нечасті швидкоплинні суб’єктивні неприємні відчуття, зміну функціонального стану організму, що не виходять за межі фізіологічної спромоги пристосовуватися. ГОСТ 12.4.113-82.

Допустимі умови і характер праці – умови і характер праці, за яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу в близькому та віддаленому періодах на стан здоров’я працівників і їхнього потомства.

Е

Евакуація — організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення;

Евакуаційне освітлення – штучне освітлення для евакуації людей з приміщення в разі аварійного відключення робочого освітлення.

Експозиція — кількісна характеристика інтенсивності та тривалості дії шкідливого фактора; (Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил

Електробезпека – система організаційно-технічних засобів і заходів, що забез­печують захист людей від небезпечної та шкідливої дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля та статичної електрики.

Електромагнітні поля– постійні магнітні поля та електромагнітні випромінювання у діапазоні частот від 50,0 Гц до 300 ГГц; (Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про затвердження Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів» № 99 від 05.02.2014р.)

 Електрозахисний засіб – засіб, призначений для робіт в електроустановках.

Електротравма – травма, зумовлена дією на людину електричного струму, електричної дуги або електричного поля.

Ефект – різниця результату і витрат, приведених до спільної одиниці виміру.

Економічний ефект – корисний результат економічної діяльності, який обчислюється як різниця між одержаними результатами проведення працеохоронних заходів і сумарними витратами на їх здійснення.

Є

Єдина інформаційно-аналітична система обліку устаткування підвищеної небезпеки на підприємствах хімічного комплексу України (ЄІАС) – спеціальна система державного нагляду за станом устаткування підвищеної небезпеки на хімічних підприємствах для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо проведення профілактичних заходів та недопущення аварій. ЄІАС забезпечує введення, обробку, зберігання, відображення та відновлення даних, що міститься в системі; пошук необхідних даних і видачу користувачам результатів пошуку; адміністрування системи, захист даних від несанкціонованого доступу.

Ж

Журнал інструктажу — журнал встановленої форми, в якому реєструється проведення певного виду інструктажу. На обкладинці (титульному аркуші) Ж. І. зазначаються: найменування організації (підрозділу організації), дата початку та дата закінчення ведення журналу інструктажу.

Журнал реєстрації вступного інструктажу— ведеться службою з техніки безпеки, а журнал реєстрації інструктажу на робочому місці — керівниками цеху (зміни), ділянки або особами, що їх замінюють. Про інструктажі робиться запис в Журналі реєстрації вступного інструктажу, який знаходиться в службі безпеки праці. Проведення вступного інструктажу повинно бути зазначено в журналі реєстрації вступного інструктажу. Після закінчення навчання проводиться перевірка знань робітниками правил безпеки праці і електробезпеки в обсязі вимог для II кваліфікаційної групи. Pезультати перевірки знань оформляються протоколом з видачею посвідчення. Повторна перевірка знань з продовженням дії посвідчення проводиться щорічно. Про проведення вступного інструктажу роблять запис у журналі реєстрації вступного інструктажу з обов’язковим підписом особи, яку інструктували та інструктую чого, а також робиться відповідна відмітка у приймальні записці робітника.

Журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці — журнал інструктажу, проведеного з усіма, хто приймається на роботу особами незалежно від їх освіти, стажу роботи, а також з тимчасовими працівниками, відрядженими, учнями і студентами, прибулими на виробниче навчання або практику.

В даному Журналі необхідно зробити такі записи:

дата (проведення вступного інструктажу);

П.І.Б., рік народження, професія і посада, яку інструктують;

найменування підрозділу, до якої направляється інструктованих;

П.І.Б., посада особи, яка інструктує;

підпис інструктували та інструктуючого.

На обкладинці (титульному аркуші) журналу вказують: найменування організації, дату початку та дату закінчення ведення Журналу. Сторінки слід пронумерувати і прошнурувати, про що на останній сторінці роблять запис, завірену підписом відповідального за електрогосподарство організації. Кінці шнурівки скріплюють печаткою організації.

Журнал реєстрації інструктажів на робочому місці — журнал інструктажу, в якому зазначаються:

— дата проведення, тема і вид інструктажу (первинний на робочому місці, повторний, позаплановий);

— П. І. Б. та рік народження особи, яку інструктували.

Особа, яку інструктували та особа, яка проводила інструктаж засвідчують це своїми підписами в журналі реєстрації інструктажів на робочому місці.

На обкладинці (титульному аркуші) журналу вказують найменування організації; найменування підрозділу (цех, ділянку, служба, відділ, лабораторія); дату початку та дату закінчення ведення журналу. Сторінки слід пронумерувати і прошнурувати, про що на останній сторінці роблять запис, завірену підписом відповідального за електрогосподарство. Кінці шнурівки скріплюють печаткою організації.

З

Загальна вібрація – вібрація, яка передається людині через опорні поверхні тіла.

Загальне освітлення – штучне освітлення, за якого світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або щодо розміщення виробничого обладнання (загальне локалізоване освітлен­ня) і яке призначене для виконання роботи.

Заземлення – виконання електричного з’єднання між визначеною точкою елек­троустановки і землею.

Заземлювальний провідник – провідник, який з’єднує заземлювач із визначе­ною точкою електроустановки.

Заземлювач – провідник або сукупність з’єднаних між собою провідників, які перебувають в електричному контакті із землею.

Займання – горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків;

Засіб індивідуального захисту – засіб, призначений для зменшення впливу на працівника шкідливих або небезпечних факторів.

Засіб колективного захисту – засіб, призначений для одночасного захисту групи працівників від шкідливих і небезпечних факторів.

Засіб захисту – засіб, застосування якого виключає або знижує дію на одного або кількох працівників небезпечних і (або) шкідливих виробничих факторів.

Засоби протипожежного захисту — технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі.

Захисне зрівнювання потенціалів – досягнення рівності потенціалів струмо-провідних частин через електричне з’єднання їх між собою.

Захисне відділення електричних кіл – відділення одного електричного кола від інших в електроустановці напругою до 1 кВ за допомогою подвійної ізоля­ції або основної ізоляції та захисного екрана або посиленої ізоляції.

Захисне заземлення – заземлення точки або точок системи, установки або об­ладнання задля забезпечення електробезпеки.

Захист часом — зменшення впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на працівників шляхом обмеження часу їх дії: введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості щорічної відпустки; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

І

Ідентифікація об‘єктів підвищеної небезпеки – порядок визначення об’єктів підвищеної небезпеки.

Інструктаж з охорони праці – усне пояснення положень відповідних норматив­них документів щодо охорони праці.

Інфразвук – хвильове коливання пружного середовища з частотою менш як 20 Гц.

Інфрачервоне випромінювання (теплове випромінювання) – електромагніт­не випромінювання з довжиною хвилі 760 нм–540 мкм.

Іонізуюче випромінювання – випромінювання, взаємодія якого із середови­щем призводить до утворення електричних зарядів.

К

Карта праці – документ, у якому вміщуються кількісні і якісні характеристики чинників виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічна оцінка умов праці, рекомендації щодо їх поліпшення, запропоновані пільги та компенсації.

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Категорія робіт – розмежування робіт за важкістю праці.

Колективний договір – це письмова двостороння угода, сторонами якої є, з одного боку, трудовий колектив, з іншого — адміністрація підприємства, установи, організації в особі керівника. Це правовий інструмент, за допомогою якого трудовий колектив забезпечує собі поліпшення умов та охорони праці. Це є гарант виконання чинного законодавства України з дотримання норм умов праці.

Комбіноване природне освітлення – поєднання верхнього та бокового при­родного освітлення.

Комбіноване штучне освітлення – поєднання загального та місцевого штучно­го освітлення.

Комплексна перевірка – контроль підрозділів за всіма аспектами діяльності в галузі охорони праці: управлінським, організаційним, технічним забезпеченням безпеки праці; за організацією виконуваної профілактичної роботи, створенням і додержанням нормативних умов; аналіз статистики травматизму тощо. Реалізується на управлінському рівні.

Комплексна перевірка – це всебічна і детальна перевірка (ревізія) стану безпеки та умов праці на підприємстві (на великих підприємствах – на окремих виробництвах, цехах, об’єктах тощо). Головна її мета – оцінка ефективності системи управління охороною праці, технічного стану об’єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, а також здійснення опрацьованих комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях.

Контроль за охороною праці – це створення системи постійно діючих взаємопов’язаних заходів, спрямованих на перевірку відповідності процесу функціонування об’єкта управлінським рішенням, що були прийняті, наказам, законам, положенням, нормам, стандартам, правилам; виявлення результатів впливу суб’єкта (управлінських структур) на об’єкт управління (окремих працівників та колективи) і відхилень від управлінських рішень; виконання приписів посадових осіб і держнаглядових органів щодо усунення виявлених порушень вимог нормативних актів тощо.

Кріогенна техніка – устаткування, пов’язане з досягненням і використанням кріогенних температур 0–120 К.

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці — обов’язок особи, що вчинила злочин проти безпеки виробництва, зазнати заходів державного примусу, тобто нести відповідальність перед суспільством і державою.

Підставою притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до статті 2 Кримінального кодексу України (далі – КК України) є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Кримінальний кодекс України містить окремий розділ Х – “Злочини проти безпеки виробництва”, що складається з п’яти статей:

ст. 271 КК України «Порушення вимог законодавства про охорону праці»;

ст. 272 КК України «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою»;

ст. 273 КК України «Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах»;

ст. 274 КК України «Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки»

ст. 275 КК України «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд».

Статтею 271 КК України передбачено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк (ч. 1 ст. 271).

Частиною 2 ст. 271 КК України передбачено, що те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, — карається виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.

Статтею 272 КК України передбачено, що порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, — карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого (ч. 1 ст. 272).

Частиною 2 ст. 272 КК України передбачено, що те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, — карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 273 КК України передбачено, що порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, — карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Частиною 2 ст. 273 КК України передбачено, що те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —карається обмеженням волі на строк до п’яти років   або позбавленням   волі   на   строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 274 КК України передбачено, що порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, —карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Частиною 2 ст. 274 КК України передбачено, щоте саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 275 КК України передбачено, що порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції   правил,   що   стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної   експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,— караються   штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Частиною 2 ст. 275 КК України передбачено, що те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 7 «Про практику застосування судами України  законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва», судам роз’яснено, що суб’єктами злочину, передбаченого ст. 271 КК України є службові особи підприємства, установи, організації, які на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади мають спеціальні обов’язки з охорони праці, або громадянин-суб’єкт підприємницької діяльності. У разі порушення вимог законодавства про охорону праці, що потягло кримінально-правові наслідки, іншими службовими особами останні з урахуванням обставин справи можуть нести відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а рядові працівники — за злочини проти життя та здоров’я особи.

Детальніше читайте в статті кандидата юридичних наук Ганни Єремій, в журналі «Промислова безпека» №5 за 2013 рік.

Л

Лазерне випромінювання – монохроматичне вузькоспрямоване когерентне електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 103–20 мкм.

Локальна вібрація – вібрація, яка передається через руки працівників під час контакту з обладнанням.

Локальна земля (зона розтікання) – ділянка землі, яка перебуває в електрично­му контакті із заземлювачем і електричний потенціал якої не дорівнює нулю.

М

Мікроклімат виробничих приміщень – метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються поєднаннями температури, вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання. ГОСТ12.1.005-88.

Медико-психологічна реабілітація — комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також постраждалих внаслідок такої надзвичайної ситуації, передусім неповнолітніх осіб.

Межа вогнестійкості конструкції – часовий показник вогнестійкості конструк­ції від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до втрати конструкцією несучої здатності, цілісності або теплоізолю-вальної здатності.

 Механічна вентиляція – вентиляція, за допомогою якої повітря подається у приміщення чи видаляється з них, з використанням механічного обладнання.

 Мікроклімат виробничих приміщень – умови внутрішнього середовища ви­робничих приміщень, що впливають на тепловий обмін працівників.

Мікрокліматичні умови виробничих приміщень – поєднання температу­ри, відносної вологості, швидкості руху повітря та інтенсивності теплового випромінювання.

Місцеве освітлення – штучне освітлення, додаткове до загального, яке ство­рюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Н

Надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Наднизька (мала) напруга – напруга, яка не перевищує 50 В змінного струму і 120 В постійного струму.

Напруга дотику – напруга, яка виникає на тілі людини у разі одночасного дотику до двох струмопровідних частин.

Напруга кроку – напруга між двома точками на поверхні локальної землі, роз­ташованими на відстані 1 м одна від одної.

Напруженість праці – характеристика трудової діяльності, що відображає на­вантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емо­ційну сферу працівника.

Небезпечний виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує ви­робничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника (гострого отруєння, го­строго захворювання) і навіть до раптової смерті.

Небезпечний виробничий фактор — фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання (отруєння), раптового різкого погіршення здоров’я або смерті; (Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил).

Небезпечна зона – це простір, у якому можливий вплив на працівника небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Небезпечна подія — подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров’ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Небезпечна речовина – речовини хімічного та біологічного походження, які становлять небезпеку для життя та здоров’я людей і довкілля.

Небезпечний вантаж – речовини і предмети, які під час транспортування, наван­тажувально-розвантажувальних робіт і зберігання можуть стати причиною ви­буху, пожежі чи пошкодження транспортних засобів, будівель і споруд, а також загибелі, каліцтва, отруєння, опіків, опромінення чи захворювання людей.

Небезпечний виробничий об‘єкт – об’єкт, на якому здійснюється технологіч­ний процес, функціонально пов’язаний з використанням машин, механізмів, обладнання, що характеризуються підвищеним ступенем ризику.

Небезпечний чинник — складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров’ю людини.

Негорючі речовини (матеріали) – речовини (матеріали), нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури.

Непостійне робоче місце – місце, на якому працівник перебуває менш як 50% свого робочого часу або менш як 2 години безперервно.

Непрофесійні об’єктові аварійно-рятувальні служби — служби, що створюються з числа інженерно-технічних та інших досвідчених працівників суб’єктів господарювання, які здобули необхідні знання та навички у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здатні за станом здоров’я виконувати роботи в екстремальних умовах.

Непрямий дотик – електричний контакт людей або з відкритою провідною час­тиною корпусу електроустановки, яка опинилася під напругою внаслідок по­шкодження ізоляції.

Неспеціалізована аварійно-рятувальна служба — професійна або непрофесійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби цивільного захисту і призначена для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, які не потребують відповідної спеціалізації.

Нещасний випадок – пригода, що викликала травму.

Нещасний випадок на виробництві – випадок, що стався внаслідок дії на працівника небезпечного чи шкідливого виробничого фактора під час виконання працівником трудових обов’язків чи завдання керівника робіт.

Нещасний випадок на виробництві – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора, що сталися у про­цесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Нормативи з охорони праці – це: норми площі та об’єму виробничого приміщення на одного працівника; нормативи умов праці на робочих місцях; нормативи з безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання, пристроїв; норми комплектування робочих місць і екіпірування працівників засобами індивідуального захисту.

Нормативно-правовий акт з охорони праці – офіційний документ органу дер­жавного управління охороною праці, яким встановлюються обов’язкові для виконання норми та правила.

О

Оболонка – огорожа внутрішніх частин електроустановки, яка запобігає доступу до струмовідних частин з будь-якого напрямку.

Об’єкт підвищеної небезпеки — об’єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру.

Огороджувальний засіб захисту – засіб, який перешкоджає проникненню працівника в небезпечну зону або розповсюдженню небезпечних чи шкідли­вих виробничих чинників.

Огорожа – частина, яка забезпечує захист від прямого дотику з боку можливого доступу.

Оперативна перевірка – це перевірка стану робіт з охорони праці, додержання вимог щодо охорони надр, відповідності споруд, устаткування і обладнання, технологій вимогам нормативних актів про охорону праці.

Оповіщення доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.

Організаційно-технічна перевірка – контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах, який реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт.

Опосвідчення стану безпеки електроустановки – офіційне визнання стану безпеки та умов експлуатації електроустановки.

Оптимальні умови і характер праці – умови і характер праці, при яких виключений несприятливий вплив на здоров’я працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створюються передумови для збереження високого рівня працездатності (неперевищення рівнів, небезпечних для населення).

Оптимальний режим праці та відпочинку – чергування періодів праці та від­починку, за якого досягається найбільша ефективність трудової діяльності працівника і зберігається його здоров’я.

Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які забезпечують відчуття теплового комфорту працівника.

 Основний електрозахисний засіб – електроізолювальний засіб, ізоляція якого тривалий час витримує робочу напругу електроустановки.

Охорона здоров‘я працівників – комплекс заходів для убезпечення здоров’я працівників з урахуванням впливу виконуваних робіт і виробничого середовища.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Оцінка ризиків охорони праці і промислової безпеки — це комплексний процес, який складається з декількох етапів: визначення цілі і сфери застосування; визначення джерел небезпеки; аналіз ризиків; планування заходів управління ризиками. Оцінка ризиків супроводжується впровадженням заходів з управління ризиками та контролювання результативності таких заходів. Інформація про результативність заходів з управління ризиками враховується при проведенні подальших оцінок ризиків і, таким чином, принцип постійного поліпшення реалізується на практиці. Для того щоб оцінка ризиків давала очікуваний результат у вигляді зниження (зрештою до нуля ) травм і аварій , підхід повинен бути системним , тобто оцінка ризиків повинна охоплювати всі етапи планування та організації виробництва: від стратегічної оцінки ризиків на рівні вищого керівництва до оцінки ризиків конкретних робочих завдань. Даний підхід повинен бути закріплений на рівні корпоративних стандартів, підписаних першою особою компанії і прийнятих до виконання у всіх підрозділах організації та кожним її працівником. «Визначення дано за корпоративним стандартом Групи Метінвест, яка однією з перших компаній в Україні  розробила і ввела в дію комплексну систему оцінки ризиків»

П

Первинні засоби пожежогасіння – вогнегасники, пожежний інвентар, пожеж­ний інструмент, призначений для ліквідації невеликих осередків пожеж.

Перевірка нормативних умов – це контроль умов праці на робочих місцях і дільницях, технологічних та виробничих процесів на відповідність нормативним вимогам, а саме: додержання правил і норм безпосередніми виконавцями, забезпеченість інвентарем, стану робочих місць і дільниць тощо. Цей контроль здійснюється на виконавчому рівні.

Перевтома – сукупність стійких несприятливих для здоров’я функціональних зрушень в організмі працівників, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Перша допомога – сукупність доцільних дій, спрямованих на збереження життя та здоров’я потерпілого.

Подвійна ізоляція – ізоляція в ЕУ напругою до 1 кВ, яка складається з основної та додаткової.

Пожежа – неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища

Пожежна безпека – відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пожежна безпека на виробництві – комплекс заходів і засобів, спрямованих на запобігання запалювань, пожеж і вибухів у виробничому середовищі, а також на зменшення негативної дії небезпечних та шкідливих факторів, які утворюються у разі їх виникнення.

Пожежна охорона – вид діяльності, який полягає у запобіганні виникненню пожеж і захисті життя та здоров’я населення, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища від впливу небезпечних чинників пожежі.

Пожежний сповіщувач – сигнальний пристрій для інформування про пожежу.

Пожежогасіння – комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі.

Пороговий фібриляційний струм – мінімальна сила струму, яка спричинює фібриляцію серця.

Пороговий відчутний струм – мінімальна сила струму, яку людина сприймає у вигляді ледь відчутних подразнень.

Пороговий невідпускаючий струм – мінімальна сила струму, що зумовлює судомне скорочення м’язів, і людина не може самостійно звільнитися від струмовідних частин.

Постійне робоче місце — місце, де працівник перебуває більше 50% свого робочого часу або більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Постійний інфразвук — інфразвук, рівень звукового тиску якого змінюється не більше ніж на 10 дБ на шкалі засобу вимірювальної техніки (далі — ЗВТ); ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Постійний шум — шум, рівень звуку якого за робочу зміну змінюється у часі не більше ніж на 5 дБА на шкалі ЗВТ; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Постраждалі внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру – особи, здоров’ю яких заподіяна шкода внаслідок надзвичайної ситуації.

Поточна експлуатація – довготривале завдання на виконання оперативними чи оперативно-виробничими працівниками самостійно на закріпленій за ними дільниці впродовж зміни робіт в електроустановці за попередньо оформле­ним і затвердженим переліком.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та вико­нує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Правові та організаційні основи охорони праці – комплекс взаємопов’язаних законів і нормативно-правових актів, соціально-економічних та організацій­них заходів, спрямованих на правильну і безпечну організацію праці.

Працездатність – здатність людини до активної діяльності, що характеризується можливістю виконання роботи і функціональним станом організму в процесі роботи («фізіологічною ціною» роботи). ГОСТ 12.4.061-88.

Працездатність — стан людини, за якого сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей дає змогу працівнику виконувати роботу визначеного змісту, обсягу та якості; (Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Працеспроможність — стан людини, обумовлений можливістю фізіологічних і психічних функцій організму, що характеризують його здатність виконувати конкретну кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Промислова безпека — стан захищеності життя та здоров’я людей від небезпечних виробничих факторів при використанні небезпечних виробничих об’єктів, що забезпечується системою правових, соціально-економічних та організаційно-технічних заходів.

Професійна аварійно-рятувальна служба – аварійно-рятувальна служба, працівники якої працюють за трудовим договором, а рятувальники, крім того, проходять професійну, спеціальну фізичну, медичну та психологічну підготовку.

Професійне захворювання — захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил).

Професійний ризик — величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров’я працівника з урахуванням тяжкості наслідків внаслідок несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Гігієнічна оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції цих факторів, показників стану здоров’я працівника та втрати ним працездатності; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил).

Прийнятний ризик – значення ризику, який не перевищує на території об’єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами гранично допустимого рівня.

Природна вентиляція – вентиляція, за якої переміщення повітря відбувається завдяки утворюваній різниці тисків усередині і ззовні приміщення.

Природне освітлення – освітлення приміщень світлом неба, яке проникає че­рез світлові прорізи у зовнішніх огороджувальних конструкціях.

Природний заземлювач – струмопровідний елемент, який крім своїх безпосе­редніх функцій може виконувати функції заземлювача.

Провідник – струмопровідний елемент, призначений для передачі електричної енергії.

Промислова безпека – безпека від нещасних випадків, аварій та їхніх наслідків на виробничих об’єктах.

Професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професій­ної діяльності та спричинене винятково або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт.

Професійний відбір – сукупність заходів з добору осіб для виконання певного виду трудової діяльності.

Профілактика нещасних випадківце комплекс заходів, матеріального та нематеріального характеру, які спрямовані на запобігання раптовому впливу на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких може бути заподіяна шкода його здоров’ю або наступить смерть працівника. Профілактика нещасних випадків повинна бути спрямована на збереження життя і здоров’я працівників, навчати працівників прогнозувати, передбачати небезпечні ситуації та приймати правильні рішення щодо виходу з них.

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці – керівник підприємства організовує профілактичну роботу щодо попередження нещасних випадків і професійних захворювань. Відповідальними за організацію профілактичної роботи з охорони праці серед працівників є заступник керівника підприємства або особа, на яку покладено обов’язки з вищезазначеного питання, чи сам керівник закладу. Служба охорони праці, яка створюється на підприємстві (установі) повинна бути достатньої чисельності, щоб забезпечити організацію захисних і профілактичних заходів, беручи до уваги масштаб підприємства чи установи, а також ризики, яким піддаються працівники, і розподіл цих ризиків по всьому підприємству або установі.

Прямий дотик – електричний контакт працівника зі струмовідними елементами.

Р

Реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків — скоординовані дії суб’єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони надзвичайної ситуації, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров’ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.

Ризик – добуток імовірності події, яка може відбутися в певний час або за пев­них обставин, і шкоди, яку може завдати ця подія.

Робоча зона – простір, обмежений висотою 2 м над рівнем підлоги чи майдан­чика, на яких розташовано місця постійного чи непостійного перебування працівників.

Роботодавець —  власник підприємства,  установи,  організації  або уповноважений ним орган, незалежно від форм  власності,  виду діяльності,  господарювання,  і  фізична  особа,  яка використовує найману працю.

Робоча поверхня – поверхня, на якій виконується робота і нормується або ви­мірюється освітленість.

Робоче місце — місце постійного чи тимчасового перебування працюючих в процесі трудової діяльності; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил).

Робочий день (зміна) — встановлена законодавством тривалість (у годинах) роботи протягом доби; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил).

Робоче освітлення – штучне освітлення приміщення для виконання робочого процесу.

С

Самозаймання – горіння, яке починається без впливу джерела запалювання.

Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум’я.

Санітарно–захисна зона – територія між місцями виділення в атмосферу ви­робничих шкідливих чинників і комунально-побутовим сектором.

Санітарні норми – це норми, положення і правила, які регламентують умови праці.

Система оповіщення – комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення.

Система управління охороною праці – сукупність суб’єкта та об’єкта управ­ління, які на підставі комплексу нормативної документації здійснюють ціле­спрямовану, планомірну діяльність для забезпечення високопродуктивних і безпечних умов праці.

Система УТАС –  уніфікована телекомунікаційна система диспетчерського контролю й автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами. В основі системи лежить технологія всесвітньо відомої британської компанії «Тролекс», адаптована до умов української вугільної промисловості, завдяки чому створено комплекс єдиних і взаємозалежних засобів технічного, програмного, інформаційного, метрологічного та організаційного забезпечення, який призначений для безперервного контролю параметрів атмосфери гірничих виробок, гірничошахтного обладнання і технологічних комплексів; управління машинами та технологічними комплексами; передачі інформації на диспетчерський пункт, її обробки і відображення для забезпечення безпечного ведення гірничих робіт та створення безпечних умов праці шахтарів. Створена і підготовлена до випуску система УТАС державним підприємством «Петровський завод вугільного машинобудування» спільно із Макіївським державним науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ)

Соціальний ефект (результат) – суспільно значимі наслідки поліпшення умов праці (зменшення кількості травм, професійних захворювань, зменшення чисельності працівників, зайнятих на важких, небезпечних і шкідливих роботах; збільшення періоду працездатності, продовження періоду трудової активності, підвищення творчої активності).

Соціальне страхування – система прав і гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку працівників і членів їхніх сімей у разі втрати з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок, безробіття, досягнення пенсій­ного віку тощо) заробітку, а також здійснення заходів, пов’язаних з охороною здоров’я застрахованих осіб.

Спеціалізована аварійно-рятувальна служба – професійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби цивільного захисту і призначена для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з особливим ризиком для життя та здоров’я, зокрема для гасіння газових фонтанів, проведення водолазних та гірничорятувальних робіт.

Спеціалізована служба цивільного захисту — підприємства, установи, організації, об’єднані для виконання завдань у сфері цивільного захисту відповідної функціональної спрямованості.

Стандарт безпеки праці – загальні вимоги і норми безпеки по видах небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Стандарт OHSAS 18001: 2007 — міжнародний стандарт, який описує розробку та впровадження систем управління охороною здоров’я і безпекою праці на підприємстві. OHSAS — це абревіатура від англійського «Occupational Health and Safety Management Systems» — що так і перекладається «Система управління гігієною та охороною праці».

Національна версія стандарту: ДСТУ OHSAS 18001: 2010 «Система управління гігієною та безпека праці».

Стандарт OHSAS 18001: 2007 розроблений при повній підтримці національних органів по стандартизації Великобританії, Японії, Ірландії та низки інших країн. Система складається з вимог OHSAS 18001, Вимог ILO / OSH 2001 (Guidelines on occupational Safety and Health Management Systems) розроблених Міжнародною Організацією Праці (ILO — International Labour Organization). Так само бралися до уваги вимоги національних стандартів з охорони праці.

OHSAS 18001 прекрасно поєднується зі стандартами серії ISO 9000 та ISO 14000, що дозволяє створювати інтегровані системи, і застосуємо до всіх галузей діяльності, де задіяно працю людини, будь-то виробництво або послуги. Цей стандарт встановлює вимоги до системи управління гігієною та безпекою праці (ГіБП), з метою надання організації можливості контролювати ризики і поліпшити свою діяльність. Вона не встановлює специфічних критеріїв до ефективності ГіБТ, і не надає докладних вимог для розробки системи управління. Вимоги стандарту спрямовані більше на гігієну та безпеку праці, ніж на безпеку продукції та послуг.

OHSAS 18001 є стандартом, на підставі якого проводиться аналіз Систем менеджменту професійної безпеки і здоров’я. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці, безпеки і здоров’я працівників. Що б відповідати вимогам стандарту OHSAS 18001 компанія проводить велику роботу по створенню загальних правил, так само правил створення, впровадження та підтримання нормативної документації, в якій описують порядок системи менеджменту в організації. Якщо підприємству видано Сертифікат OHSAS 18001, то це означає, що підприємство здійснює вичерпний контроль над факторами виробничого та професійного ризиків, воно дбає про гігієну свого персоналу про безпеку на робочих місцях.

Стратегія нульового травматизму – свідома діяльність всіх учасників виробничого процесу від власника до робочого підприємства ( компанії) з метою запобігання будь-яких нещасних випадків на виробництві. Сам термін був вперше сформульований і реалізований компанією DuPont ( Дюпон ) на початку 40 -х років 20- го сторіччя.

Сучасний підхід передбачає прихильність «нульовому травматизму » і підрозділяється на етапи :

  • розробка і впровадження системи моніторингу усунення ризиків;
  • залучення до процесів управління безпекою максимальної кількості співробітників;
  • в обов’язковому порядку залучення в різні ініціативи представників підрядних організацій;
  • періодичний перегляд ролі в управлінні безпекою лінійних керівників на місцях.

Стомлення – загальний фізіологічний процес, який супроводжує всі види актив­ної діяльності людини.

Страховий випадок – нещасний випадок на виробництві або професійне за­хворювання, що спричинили працівнику професійно зумовлену фізичну чи психічну травму.

Струмовідна частина – струмопровідний елемент, що перебуває в процесі нормальної роботи електроустановки під напругою.

Суб’єкт управління охороною праці – діяльність функціональних служб та структурних підрозділів підприємства із забезпечення безпечних та здорових умов на робочих місцях, цехах, підприємстві в цілому.

СУОП – це механізм реалізації вимог законодавства і нормативної документації про охорону праці на підприємстві, а положення про СУОП — це документ, що узагальнює цю діяльність.

Суб‘єкти страхування від нещасного випадку – застраховані громадяни (в окремих випадках – члени їхніх сімей), страхувальники та страховик.

Суміщене освітлення – комбінація природного та штучного освітлення.

Т

Теплий період року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря більш як+10 °С.

Техніка безпеки – система організаційних заходів та технічних засобів, які запобігають впливу на працівників небезпечних виробничих факторів ГОСТ 12.0.002-80.

Техногенна безпека відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Тління – горіння без випромінювання світла з появою диму.

Травма – це тілесне пошкодження, тобто порушення цілісності тканин та органів тіла в результаті зовнішнього впливу, що супроводжується розладом функцій окремих органів чи всього організму.

Трипартизм – рівне представництво трьох сторін – державних органів, праце­давців і працівників під час вирішення питань охорони праці.

Трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. (ст.21. Кодексу законів про працю України)

Трудове каліцтво – втрата здоров’я працівника внаслідок травми (чи нещасного випадку), яка сталася під час виконання трудових обов’язків.

У

Ультразвук – хвильове коливання пружного середовища з частотою більш як 20 кГц.

Ультрафіолетове випромінювання – електромагнітне випромінювання з дов­жиною хвилі 6–390 нм.

Умови праці — сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил).

Управління – це сукупність дій, що спрямовуються на підтримання чи поліпшення функціонування об’єкта у відповідності з наявною програмою, що створюється для досягнення певних цілей.

Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень із здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки і збереження здоров’я людини в процесі праці.

Управління умовами праці – безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих та шкідливих факторів на організм людини.

УТАС  — дивись Система УТАС

Ф

Фізіологія праці – галузь фізіології, яка вивчає зміну стану організму людини в процесі різних форм трудової діяльності та розробляє найбільш сприятливі режими роботи і відпочинку.

Фон – поверхня, що безпосередньо прилягає до об’єкта розпізнавання і на якій його розглядають.

Форма Н–1 (акт розслідування нещасного випадку за формою Н–1) – документ, який складає комісія за результатами розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом.

Форма Н–2 – повідомлення про наслідки нещасного випадку; складає працеда­вець за результатами нещасного випадку.

Форма Н–5 (акт розслідування за формою Н–5) – документ, який складає комісія за результатами розслідування нещасного випадку на підприємстві.

Форма НПВ (акт розслідування нещасного випадку за формою НПВ) – доку­мент, який складає комісія за результатами розслідування нещасного випад­ку на підприємстві, який визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом.

Форма П–3 – повідомлення, яке складається на кожного хворого клініками науково–дослідних інститутів (відділеннями професійних захворювань лікувально–профілактичних закладів) і надсилається працедавцю за місцем роботи хворого.

Форма П–4 (акт розслідування причин професійного захворювання) – документ, який складає комісія, призначена до розслідування причин професійного захворювання.

Форма П–5 (карта обліку професійного захворювання (отруєння)) – документ, який складає установа державної СЕС на підставі акта розслідування профе­сійного захворювання.

Функція управління – це комплекс взаємопов’язаних видів діяльності, що здійснюються суб’єктом управління під час цілеспрямованого впливу на об’єкт управління.

Х

Холодний період року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря менш як +10 °С.

Ц

Цільова перевірка – контроль, який передбачає поглиблену перевірку певного виду діяльності підрозділу(ів) з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним вимогам.

Цільова перевірка – це перевірка конкретних питань з охорони праці для поглибленого їх вивчення, що проводиться одним державним інспектором чи групою державних інспекторів протягом робочого дня (зміни) або кількох днів (не більше п’яти) за планом чи вказівкою начальника інспекції (територіального управління). Такі перевірки можуть проводитися державними інспекторами самостійно або під керівництвом начальника інспекції, посадової особи теруправління чи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд).

Ч

Чергове освітлення – штучне освітлення в неробочий період.

 Ш

Шкідливий виробничий фактор — фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я як працівника, так і його нащадків; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил).

Шкідливі умови праці — стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий. ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил).

Шкідливі та небезпечні умови і характер праці – умови і характер праці, за яких унаслідок порушення санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища в значеннях, що перевищують гігієнічні нормативи, і психологічних факторів трудової діяльності, що викликають функціональні зміни в організмі, які можуть призвести до стійкого зниження працездатності чи порушення здоров’я працівників.

Шкідлива речовина – речовина, що під час контакту з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання чи відхилення в стані здоров’я, що виявляються сучасними методами як у процесі роботи, так і у віддалені періоди життя теперішнього і наступних поколінь.

Штраф – покарання (оплата) за порушення однією зі сторін договірних зобов’язань. Має за мету зміцнення договірної дисципліни.

Штучне освітлення – освітлення приміщень за допомогою штучних (електрич­них) джерел світла.

Шум – хаотичне поєднання звуків різної частоти та інтенсивності, що несприят­ливо діють на людину.

Шум постійний — шум, рівень звуку якого за робочу зміну змінюється у часі не більше ніж на 5 дБА на шкалі ЗВТ; ( Джерело — Наказ МОЗ №248 від 08.04.2014 року Про затвердження Державних санітарних норм та правил)

Щ

Щит гарантованого електроживлення – розподільчий пристрій, на якому після відмови одного джерела електропостачання на пруга відновлюється від іншого джерела через гарантований час. (Наказ від 08.05.2007р. №381 «Про затвердження Правил технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України»).

Ю

Юнга модуль (модуль пружності) — характеристика опору матеріалу пружної деформації при осьовому розтягу-стиску.

Юрист з питань праці – дипломований спеціаліст в галузі права, практична діяльність якого пов’язана з питаннями трудового законодавства

Я

Ядерна безпека – дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку (Закон від 08.02.1995р. №39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»)

Ядерна аварія – аварія на ядерній установці, що пов’язана: з утворенням критичної маси і виникненням самопідтримуючої ланцюгової реакції при переробці, перевезенні і зберіганні ядерно-небезпечного матеріалу, що здатний до розщеплення, з пошкодженням ядерної установки, її елементів, що містять ядерне паливо, та/або виходом радіоактивних речовин або іонізуючого випромінювання вище встановлених лімітів через порушення контролю і управління ланцюговою ядерною реакцією і тепловідводу від елементів, що містять ядерне паливо, а також у зв’язку з утворенням критичної маси при перевантаженні палива (Наказ Державної адміністрації ядерного регулювання України від 09.12.1999р. №63 «Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій»

 

 

Яндекс.Метрика